Про що домовилися посадовець БЕБ Ткачук та голова Личаківського суду Львова Жовнір?

Реформування Бюро економічної безпеки залишається Ахіллесовою п’ятою України. Ну просто якийсь глухий кут: попри всі намагання і хороші наміри виходять чергові «маски-шоу», які кошмарять бізнес, залякують суддів і займаються питаннями, прямо протилежними їхнім прямим обов’язкам.

Але далі з цим гратися не можна: від успішності реформування та очищення БЕБ залежить подальше фінансування України за низкою програм – починаючи від багатомільярдного фінансування від МВФ, закінчуючи Ukraine Facility та прямої бюджетної підтримки США.

Попри такі високі ставки, реформування БЕБ йде або дуже повільно, або взагалі не рухається. Розслідувачі кажуть, що виглядає що під дахом Бюро діє наче злочинне угруповання, яке у змові із судовою владою кошмарить бізнес.

Візьмемо окремий кейс, повʼязаний із керівником детективів БЕБ Олександром Ткачуком.

Достатньо ввести у пошуковик його прізвище, щоб вивалилася ціла купа скандалів та зашкварів. Так, у липні цього року Ткачук скоїв ДТП, яка призвела до трагічних наслідків – одна з потерпілих зазнала ампутації обох ніг. Судовий розгляд триває понад пів року, однак досі офіційно не визнано його провини. Ба більше, є припущення, що на родичів постраждалої могли натиснути, адже вони не наполягають на покаранні винуватця і не виходять на зв’язок із журналістами.

Інший скандал вже пов’язаний з безпосередніми службовими обов’язками Ткачука: за даними депутата Ярослава Железняка, керівник детективів БЕБ здійснював тиск на підлеглих, які займалися розслідуванням тіньового виробництва сигарет на Винниківській тютюновій фабриці. Попри суспільний резонанс і увагу медіа до цієї справи, керівництво БЕБ не вжило жодних заходів щодо дій Ткачука.

Також його підозрювали у причетності до корупційних схем у зерновому експорті, які курувалися представниками Одеського БЕБ. За наявною інформацією, Ткачук міг бути залучений до оборудок із вивезенням зерна через порти Одеси. Ну і вишенька на торті – «нетрудовідоходи»: Ткачук є власником дорогої нерухомості в Києві, розташованої у престижному районі Воздвиженка, хоча офіційно її записано на його матір. Причому у деклараціях посадовця немає жодних підтверджень походження коштів, на які можна було б купити таку коштовну квартиру.

А ось свіжий скандал: журналістам, які розслідують діяльність Олександра Ткачука, стало відомо, що він продавлює свої інтереси у Личаківському райсуді Львова, де розглядаються економічні справи, вимагаючи від суддів ухвалення «правильних рішень». Тиск на суддів – це кримінальний злочин (подивіться статтю 376 ККУ). Але Ткачука це не дуже бентежить: посада висока, дах міцний (подейкують, що Ткачука «кришує» такий собі Віталій Гагач, який раніше обіймав посаду екс-заступника голови БЕБ), є зв’язки в Офісі генерального прокурора. За таких умов можна без проблем відкривати двері ногою до суддів та вимагати від них ухвалення потрібних вердиктів.

Що, власне, і відбувається. В мережі пишуть, що зараз Ткачук чинить тиск на конкретного суддю Володимира Мармаша, але зрозуміло, що «птахи високого польоту» на кшталт Ткачука зазвичай не мають справ із рядовими суддями, а йдуть одразу до керівників. І хто ж у нас керівник Личаківського райсуду Львова? Це такий собі Григорій Жовнір. Він став головою суду усього півроку тому, після того, як попередній голова Сергій Гирич після 15 років служби несподівано подав у відставку. Відставка Гирича та призначення Жовніра стало несподіванкою для всієї суддівської спільноти. Але, може, причина у тому, що з Жовніром легше домовитися?  

Чесно кажучи, ці події наводять на сумні роздуми. В той час, коли до України прикута увага всього світу, кожну витрачену нам копійку розглядають під мікроскопом, в Україні повністю провалена робота з реформування правоохоронних органів, в тому числі, економічних. Нардеп Ярослав Железняк, який опікується перезавантаженням БЕБ, припускав, що у процесі очищення Бюро Олександр Ткачук може втратити посаду. Натомість є свіжіша інформація: саме Ткачука пророкують на нового голову бюро замість нинішнього т.в.о. Сергія Перхуна.

Ситуація справді виглядає вкрай критичною. Замість реформи і перезавантаження маємо новий «схематоз»… чи потрібно президенту Зеленському ще одна больова точка з пакетом сумнівних історій, яку виставлять йому з часом у Вашингтоні?