Реформа старшої школи: ці зміни потрібні дітям

З 2027 року розпочнеться реформа старшої школи, мета якої - зробити якісну шкільну освіту доступною для кожної дитини, незалежно від місця проживання. У старших класах зміняться зміст і підходи до викладання, щоб індивідуалізувати освіту та забезпечити всебічний розвиток усім учням.

Зміни не завжди знаходять підтримку в громадськості, і це природно. Люди можуть сумніватися, адже їх лякає невідомість. Та логіка реформи спрямована на реальне поліпшення якості освіти, хоча це й вимагатиме зусиль для реорганізації мережі шкіл. Багато залежить від того, як з батьками спілкуються місцева влада, який посил надають вчителі та адміністрація школи.

Шептицька громада Львівської області однією з перших сформувала мережу академічних ліцеїв, роботу над цим було розпочато ще у 2020 році. У цьому тексті хочу розповісти про те, як ми запроваджували зміни й творили спільноту прибічників довкола реформи.

Як ми створювали ліцей

Ми йдемо в Європу, тому система освіти має відповідати європейським стандартам. Коли у 2020 році було ухвалено закон "Про повну загальну середню освіту", ми не стали чекати, а одразу почали діяти.

Основна мета реформи – створити освітнє середовище, де діти обирають предмети для вивчення, відповідно до своїх зацікавлень і планів на майбутнє. Початкову освіту учні здобуватимуть у початковій школі, базову середню – у гімназії, а профільну – в академічному ліцеї або закладі професійного спрямування.

У великих відокремлених академічних ліцеях старшокласники матимуть змогу зосередитися на тих дисциплінах, які вважають для себе більш корисними. На колегії з директорами шкіл я наголосив на необхідності реформувати мережу закладів освіти та створити академічний ліцей. Створити його ми вирішили на базі гімназії, оскільки там уже не було початкової школи.

Тож з вересня 2020 року припинили набір до п’ятих класів гімназії, а у 2021 – шостих. Так поступово ми виводили середню ланку, і на 1 вересня 2024 року вже діяв повноцінний академічний ліцей – повністю старша школа. У ньому навчаються понад 600 старшокласників – тринадцять 10 класів та тринадцять 11-х. Кожна паралель має по 8 профілів.

Кількість учнів і класів - більша, ніж мінімальна, яку МОН заклало в законопроєкт щодо профільної освіти (там мінімально 100 учнів на паралелі - 4 класи). Саме це дає змогу пропонувати широкий вибір профілів, адже для малої кількості учнів це неможливо.

Учням запропоновано обрати три предмети для поглибленого вивчення та відповідно три профілі. Перший – основний і два додаткові. В основі навчання у старших класах – вподобання дитини та її зацікавлення. Наприклад, хіміко-біологічний профіль у 2020 році обрали лише 12 учнів. Фінансово це було не виправдано, але оскільки це був вибір учнів, клас відкрили. Якби в той момент ми не відкрили хіміко-білогічний профіль, то нівелювали б реформу. Тоді б діти й батьки розчарувалися. А в нашому випадку ці підлітки стали носіями змін, і несприйняття вдалося подолати. Тепер набираємо цілий клас профілю – хімія та біологія стали популярнішими.

Щороку в ліцеї змінюються профілі, залежно від вибору учнів. Загалом це 7–8 профілів, серед яких математика, українська, іноземна мови, інформатика, фізика з математикою, хімія та біологія, право та історія.

Усвідомлення важливості реформи

Для посилення сприйняття реформи важливо вести бесіди з батьками. Я особисто спілкувався з освітянами, щоб роз'яснити ситуацію, залучити вчителів і батьків, голів батьківських комітетів. У травні 2020 року ми провели зустрічі в закладах освіти міста, щоб усі охочі могли їх подивитись, – зробили прямі трансляції.

Освітні зміни спричинили опір з усіх боків, адже результат був невідомий. У батьків було багато вагань: чи обов'язкові ці зміни, чи можна ще почекати, якою буде якість освіти в ліцеї. Окрім того, ми трансформували сільські школи з 11-річних у 9-річні, тож учням потрібно було доїжджати в ліцей, що могло спровокувати протидію реформі. Тож громада організувала доїзд, домовившись з перевізником, щоб діти їздили безплатно за посвідченнями, які видавав ліцей.

Я пояснював батькам, що в академічному ліцеї будуть ліпші умови, техніка, вчителі, дитина буде в центрі освітнього процесу. Говорили про зміну середовища, а також формування комфортного осередку для підлітків, адже учні ліцею – ровесники.

Допомогло також те, що свого часу завдяки урядовій програмі "Спроможна школа для кращих результатів" ми отримали субвенцію і разом з коштами міського бюджету закупили 23 сенсорні панелі, 2 лінгафонні кабінети, 2 комп'ютерні класи. Техніку та обладнання зосередили в тому закладі, який мав стати ліцеєм. І це був аргумент для батьків – не для мене реформа, не для вас, а для ваших дітей. Не забирайте майбутнє у своїх дітей, бо таких можливостей вони не будуть мати в жодному іншому закладі.

Та найбільше проти реформи протестували вчителі, оскільки зміни торкалися їхніх робочих годин і ставок. У перший рік не всі вчителі, яких ми хотіли бачити в ліцеї, пішли туди працювати. Та згодом ті, яким подобається працювати зі старшими дітьми, усе-таки перейшли до цього закладу. Пам'ятаю зустріч з учителькою хімії, яка сказала, що здійснилась її мрія – навчати дітей, які зацікавлені в цьому предметі.

З боку освітніх управлінців і політиків теж було несприйняття. На зустрічах з головами районних рад і міськими головами я пояснював важливість підтримувати зміни, адже втілювати реформу разом ефективніше. Та перед виборами такі рішення непопулярні, а дехто й відверто виступав проти змін. Я обстоював реформу та опонував усім. Припускаю, що мої щирість й особиста залученість як міського голови відіграли позитивну роль.

Залучення однодумців, щоб зробити позитивні зміни можливими

Для того, щоб утілити реформи важливо шукати однодумців та обʼєднувати їх довкола ідеї. Громадськості й місцевим керівникам важливо усвідомити, що реформа старшої школи – це державний курс на поліпшення доступності та якості освіти. Зміни є обов’язковими, але державна політика врахує особливості громад, а всі питання розвʼязуватимуть у тісній взаємодії.

Реформування є складним процесом, але важливо бачити кінцеву ціль. За наявності бачення, плану конкретних кроків підтримка зростатиме. Адже спільнота батьків, учителів і громада переконаються, що зміни продумані й поступово ведуть до ліпшого результату. Необхідно використовувати кожну можливість для розповсюдження інформації про реформу, пояснюючи крок за кроком, як зміниться старша школа. Важливо, щоб інформацію доносили лідери думок та люди, які ухвалюють рішення.

Тож чітке планування кроків, безпосередня участь у всіх процесах, вмотивованість та наявність команди, – це, на мій погляд, основні чинники успіху освітніх змін.

Зазначу, що опитування учнів ліцею показало, що переважна більшість задоволена навчанням. Також за два останні роки в нас немає скарг. Усе це стало можливим завдяки поступовому зростанню довіри до реформи.