9085 відвідувачів онлайн
826 2
Редакція Цензор.НЕТ може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі "Блоги" несуть автори текстів.

Хімія проти Біології

Діазотрофи ліпше роблять азотні добрива, ніж промисловість

Рослинам для розвитку необхідний азот, але у правильній формі. Атмосферний азот (N2) інертний і тому не годиться. Найліпше підходить газ аміак (NH3) і його катіон NH4+, з яких рослини далі самі здатні утворювати хлорофіл, амінокислоти і білки.

Важливо відзначити, що азот у вищезгаданих амонійних сполуках створює в ґрунті злегка кислу реакцію, що сприяє повнішому засвоєнню інших важливих мікроелементів, зокрема кальцію, сірки, молібдену, марганцю, бору.

Азотфіксуючі бактерії (діазотрофи) чудово справляються з цим завданням. Вони беруть напряму з повітря азот (N2) і за допомогою ензиму нітрогенази здатні розщепити його молекулу на два атоми; далі вони за допомогою сонячного світла розщеплюють молекулу води (в повітрі або ґрунті), щоби отримати іони водню; з цих інгредієнтів ці бактерії-прокаріоти отримують вищезгаданий кінцевий продукт і передають його рослинам. Енергія для цього береться від цукрів завдяки фотосинтезу рослин; є також фотосинтезуючі бактерії, які виробляють власну енергію. Крім того, рослини самі переважно годуються бактеріями, отримуючи амінокислоти з оболонок їхніх тілець (нещодавно відкрите явище ризофагії).

Біологічна фіксація азоту була відкрита й описана ще в 1901 році.

Тепер погляньмо, як промисловість виробляє азотні добрива. Застосовується так званий процес Габера-Боша (придуманий теж на початку 20-го століття): береться той самий інертний азот (N2) з повітря, водень (H2) з природного газу (викопне джерело енергії) і при високих температурах (450-500°С) і високому тиску (600-700 атмосфер) утворюється аміак (NH3).

Але індустрія не може продати фермеру безбарвний ядучий газ аміак, ані його катіони, їх неможливо практично застосувати на ниві. Тому придумали азотні добрива, які є переважно солями амонію (NH4NO3), натрію (NaNO3) чи калію KNO3) і які у водному розчині вже можна легко транспортувати і використовувати в агровиробництві.

Але, всупереч поширеній думці, рослини не здатні засвоювати нітрати напряму, вони мусять їх знову розщепити до стану NH3 або NH4+; це можливо за умови використання великої кількости води, бо саме вона сприяє цій зворотній хімічній реакції.

Варто також зауважити, що, на відміну від амонійних сполук, нітратні солі створюють в ґрунті лужну реакцію, яка виступає інгібітором для засвоєння рослиною інших важливих мікроелементів, передусім кальцію. А кальцій потрібен для формування міцних стінок клітин вегетативної частини рослин. Відтак, вирощена на нітратних добривах рослина завдяки азоту має назовні велику зелену масу (що фермеру для продажу, мовляв, і потрібно), але формує водянисті крихкі клітини, яким бракує багатьох корисних нутрієнтів; вона стає хирлявою і легкою здобиччю різних хвороб і комах, що вимагає застосування пестицидів.

Підсумовуючи, вкотре дивуємося збоченості і жадібності людства: замість безплатних азотфіксуючих бактерій, діяльність яких формує прекрасні здорові рослини, чинить благотворний вплив на довкілля і здоров’я, homo stultus придумали індустріальний технологічний процес, який вимагає значну кількість енергії і води, використовує викопні джерела, дає викиди парникових газів як при виробництві, так і при застосуванні синтетичних добрив, вбиває мікробіом в ґрунтах, забруднює поверхневі і ґрунтові води, шкодить довкіллю і здоров’ю людей, але приносить великі прибутки окремим людям.

Крім того, ця система має прямий вплив не лише на продовольчу, але й національну безпеку. Як там поживає аміакопровід Тольятті – Одеса?..

Джерела:

https://www.nature.com/scitable/knowledge/library/biological-nitrogen-fixation-23570419/

https://www.sciencedirect.com/topics/engineering/haber-bosch-process

Гербіцид атразин спричиняє фемінізацію чоловічої статі

Ще в 1997 році з’явилися перші дослідження про те, що атразин як діюча речовина контактних багатофункціональних гербіцидів класу триазинів чинить руйнівну дію на ендокринну систему всіх хребетних, в т.ч. людини. Він сприяє секреції надмірної кількости естрогенів й відтак демаскулінізує чоловічі статеві залози (гонади), викликаючи як морфологічні, так і функціональні зміни: зниження рівня чоловічого статевого гормону андрогену, низька кількість і якість сперматозоїдів, спад лібідо і фертильности, поява вторинних сексуальних ознак за типом жіночої статі.

Крім того, ряд серйозних порушень спостерігалися і в жіночої статі або в обох статей: аборт, нерозвиненість молочної залози, рак, вади імунної системи, сповільнення розвитку нервової системи тощо.

Виробники атразину твердять, що його концентрація в препаратах дуже низька і тому, мовляв, у цих дозах є безпечною. Проте ця концентрація в тисячі разів перевищує концентрацію статевих гормонів в сироватці крові і тому при потраплянні в організм людини не може не завдати серйозної шкоди здоров’ю, що й підтверджують численні наукові дослідження.

Атразин активно присутній на ринку пестицидів США, визнаний типовим забрудником поверхневих, ґрунтових і дощових вод. Він заборонений для використання в країнах ЄС з 2005 року, проте досі не заборонений і використовується в Україні, наприклад в препараті Примекстра Голд компанії Сингента.

Цей приклад – крапля в морі подібних жахливих випадків, пов’язаних з обігом мінеральних добрив, пестицидів та інших отрутохімікатів, що застосовуються в сільському господарстві, промисловості чи побуті. Евроінтеграція України запустила процес гармонізації вітчизняного законодавства у цій сфері, що дає підстави для помірного оптимізму. Але нам потрібно йти ще далі і керуватися досвідом передових країн ЄС та світу, які обрали за мету провести радикальну дехімізацію життя та економіки. 350 тисяч штучно створених людиною хімічних сполук чинять тривалий негативний вплив на довкілля і здоров’я.

Міндовкілля, МОЗ, Держпродспоживслужба, на жаль, недостатньо уваги приділяють шкоді різноманітних хімікатів, приймаючи на віру фінансовані індустрією псевдо-дослідження про «безпечні» дози. Вони мали би зайняти проактивну позицію, допомагаючи очистити наші тіла і довкілля від отрути.

Джерела:

https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4303243/

https://superagronom.com/multimedia/infographics/89-zaboroneni-diyuchi-rechovini-pestitsidiv-v-ukrayini-ta-yes

Олександр Александрович, посол з особливих доручень МЗС України

з вивчення міжнародного досвіду трансформації економіки

Коментувати
Сортувати:
Хочу нагадати авторові, що азотфіксуючі бактерії (діазотрофи) існують в симбіозі з обмеженою кількістю рослин - з представниками сімейства бобових. Тому для азотфіксації добрив з повітря і води біохімічним способом за допомогою рослин в промислових масштабах необхідно провести ще дуже багато роботи з допомогою генної інженерії: гени з азотфіксації бактерій треба вживити рослинам. Може це і не складно, але виробники хімікатів усіляко цьому протистоять і доволі успішно. Бо якщо котам вживляють гени коралів, щоб у них шерсть в темряві світилася, то вживити ген азотфіксації з бактерії в рослину не є важким. Очевидно, що є чийсь супротив цьому. Чи не так, авторе?
показати весь коментар
11.03.2025 10:57 Відповісти
Клебсієла Окситока може жити в симбіозі з різними рослинами,не тільки з бобовими.Препарат називається Клепс
показати весь коментар
12.03.2025 12:33 Відповісти