Друга спроба лобізму, що підриває вчасні поставки зброї

Сьогодні в Верховній Раді спробують вдруге знизити штрафи за непоставку зброї на фронт. На цей раз через законопроєкт Галини Янченко, що пропонує прибрати 7% штаф за прострочку на 30 днів і лишити лише прогресивну пеню в сумі 0,1% в день, що становитиме лише 3% в місяць.

Законопроєкт подається під соусом, що це робиться задля захисту українського виробника, який потерпає від штрафів. І що це менше ніж те, що він заробляє.

Але насправді дозволений прибуток, наприклад, виробників безпілотників становить 25%. Це явно не 10% знятого штрафу.

Виробляти озброєння в Україні явно не просто, і прильоти від росіян, дуже суттєвий фактор ризику. Але вони були і в 2022, і 2023.

Законопроєкт з'явився лише в листопаді 2024. Вже після того, як стався скандал з 112-ю міною україського заводу, яка не летіла і не вибухала.

Так от, ключові бенефіціари цього законопроєкту непублічно дуже ремствують на те, що погане Міноборони не зняло штрафи з того заводу (хоча він правда крім кособоких мін ще й зірвав поставки на частину номенклатури), а уклало з ним додаткові угоди, що розтягують строк поставки.

Тому "доброчесні" учасники ринку у відповідь хочуть, щоб їм через закон зняли штрафи.

Ні, офіційно вони вам розкажуть іншу версію. Але за 2 місяці танців з бубнами навколо варіацій зняття штрафів я чула лише це пояснення. Я перепитала в депутатів та присутніх на нарадах. Вони також чули тільки це.

Нічого про смерть галузі....

Так от, я визнаю, що не карати штрафами всім відомий завод є різновидом фаворитизму та поганого менеджменту. В результаті якого українські військові вже заплатили своїми життями.

Але я вважаю таким самим лобізмом просувати під вас скасування штрафів. Тому що в результаті український військовий буде покараний двічі. І знову залишиться без вчасних поставок зброї.

Фактично при зменшенні штрафів АОЗ буде просто беззахисним перед постачальниками зброї, а українська армія – з більшим ризиком непостачання зброї. Про це у своїх зауваженнях проти законопроєкту написали і Міноборони, і прикордонники, і інші.

Нагадаю, згідно з останньою відповіддю на запит ГАР МОУ прострочена дебіторська заборгованість вітчизняних постачальників становить понад 20 млрд грн. Разом з простроченою дебіторкою ДВТП тільки в Міноборони це буде понад 50 млрд.

А завдяки цьому законопроєкту дебіторка тільки зростатиме.

Крім того, нагадаю, що досвід зниження штрафів в інших сферах закупівель МО, наприклад, в закупівлі харчування, не дав позитивного ефекту і тільки погіршує якість забезпечення.

Наприклад, у 2023 році при порушенні умов договору щодо термінів (строків) постачання харчових продуктів постачальник сплачував замовнику (відповідному департаменту Міноборони) "штраф у розмірі 100 % від вартості недопоставленого або несвоєчасно поставлених харчових продуктів та пеню у розмірі 0,1 % від вартості харчових продуктів, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення".

А за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягувався штраф у розмірі 7 % вказаної вартості від несвоєчасно поставлених або непоставлених продуктів харчування.

На початку 2024 року, через складну ситуацію з поставкою харчів і підкилимні інтриги "харчової мафії" Державний оператор тилу зменшив штрафні санкції - лише 0,1 % за прострочення поставки до 10 днів. І лише 20 % за непоставлений товар.

Це призвело до того, що постачальники стали використовувати термін у 10 днів, щоб затримати доставку товару і відмовлялись привозити товар, на який самі ж прописали в каталозі занизькі ціни.

Тому на 2025 рік ДОТ, хоч і досить гуманно, але підвищив штрафні санкції.

Але якщо в разі провалу поставки їжі державу можуть підмінити волонтери, то в питанні поставки зброї – вони цього зробити не зможуть. Ми вже залишились без американської допомоги. То, може, не будемо, забирати у наших військових зброю силами парламенту (нагадаю, цю ж схему пробують паралельно затягти через постанову 1275).

За моєю інформацією, достатньо голосів "за" немає навіть серед "Слуг". Але лобізм спроможний на всяке.

David Braun, давайте вдруге не будемо відмотувати фарш через м'ясорубку.

В принципі я готова 115 раз вислухати, що я Шаріков, Матроскін, біле пальто і агент Кремля, але від того моє ставлення до вказаного питання не зміниться ніяк. Хочете боротись за розвиток галузі - робіть це в інший спосіб, а не за рахунок невчасного постачання зброї. Внизу лишу коментар Неллі Стельмах про те, що значать такі непоставки.