"Даємо другу групу інвалідності на рік або третю пожиттєво"

До січня цього року в Україні групу інвалідності можна було купити в МСЕК за кілька тисяч доларів. Люди, які мали на неї право часто платили хабарі, щоб їх просто оформили.

З 1 січня цього року після серії корупційних скандалів МСЕК розпустили, замість них почали працювати «експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи». Тепер вони і визначають, чи має людина право на інвалідність. Тобто, якщо людина отримала важку травму, поранення, має обмежене функціонування, її направляють на оцінювання стану здоров'я. Тільки тепер замість МСЕК його проводять експертні команди лікарів, більшість яких ще перебуває в процесі створення.

При ліквідації МСЕК ставилось завдання унеможливити корупційні зловживання у нових ЕК. Проте аналіз нововведень показує, що повністю перекрити всі можливості для таких зловживань не вдалося.

Почнемо з того, що ліквідація МСЕК і побудова нової системи викликала багато питань і в пацієнтів, і в лікарів. У МОЗ кажуть, що замість застарілих, корумпованих МСЕК вирішувати, чи має людина право на інвалідність, будуть лікарі-практики. Серед них не буде очільників старих МСЕК. Я вирішила дізнатися, як на практиці виглядає ця реформа та поговорила лікарем неврологом Ольгою Леськів.

-Пані Ольго, ви працюєте лікарем-неврологом впродовж тривалого часу. Власне пацієнти лікаря-невролога найчастіше потребують отриманя груп інвалідності, ви щодня маєте справу з цим?

-Саме з оформленням документів для отримання чи продовження інвалідності на щастя ні (на щастя – бо я значно більше люблю саме медичну практику, а не роботу з документацією), але з пацієнтами, які вже мають інвалідність або мають підстави для отримання інвалідності - щодня.

-Наскільки часто ви мали проблему, що вашим пацієнтам не погоджували групу інвалідності на МСЕК? Як в таких справах діяли?

-Саме проблеми з відмовою у інвалідності мала рідко (точну статистику не веду, але це десь один пацієнт на рік), але я завжди дуже ретельно підходила до оформлення документації і пацієнти мали повністю обгрунтовані медичні покази до скерування на МСЕК. Плюс багато пацієнтів говорили про домовленості вже безпосередньо на місці (тут йдеться про домовленість з МСЕК). Були випадки (небагато, теж 1-2/рік), коли пацієнти подавали апеляції на негативні рішення МСЕК і вже на наступному рівні отримували бажаний результат. Найчастіше стикалася з тим, що пацієнти йшли на компроміс з МСЕК і обирали якийсь гірший для себе результат, наприклад: "або даємо другу групу інвалідності на рік або третю пожиттєво" і пацієнти обирали третю.

Але за минулий рік мала два не дуже приємних випадки, коли моєму пацієнту відмовили у звертанні на МСЕК на рівні ЛКК (лікарсько-консультативна комісія), при чому без письмової фіксації відмови, просто не підписали документів. У цьому випадку можна було б наполягати, але пацієнт боявся подальших ускладнень на комісії (на яку з його слів можуть подзвонити), тому від подальшої процедури відмовився. Тож у тому, що з процедури виключили ланку ЛКК і те, що пацієнт сам має право обирати медичний заклад, на базі якого буде проходити оцінювання, я вважаю беззаперечним плюсом.

-Як ви пояснювали своїм пацієнтам те, що навіть при відсутності кінцівки - інвалідність потрібно було продовжувати? До речі з розпуском МСЕК та формування експертних комісій - це не змінилося?

-Пояснювати такі речі важко. [Тим більше, це часто люди, у яких не все просто в житті і вони несправедливі речі сприймають, як щось нормальне] Пацієнти, у яких причина інвалідності саме в ампутації – це пацієнти хірургічного/травматологічного профілю, тому саме з таким я мала справу рідко. Але мала справу з повністю немобільними прикутими до ліжка пацієнтами, яким теж давали інвалідність на певний час або вимагали привозити маломобільних пацієнтів на огляд, хоч процедура огляду «на дому» теж існувала. Спершу родичі таких пацієнтів самостійно везли документи на реєстрацію і там вже – хто як домовився. Були випадки, коли призначали групу заочно, були й коли пацієнта привозили на місце огляду і хтось з комісії спускався до машини, щоб подивитися на цього пацієнта. При цьому далеко не всі пацієнти чи їх родичі мають власний транспорт, для цього їм доводилося домовлятися чи наймати авто. Зараз є чітко визначені критерії, по яких визначається місце огляду пацієнта і в лікарнях мають бути виконані всі умови щодо безбар’єрності. Щодо терміну, на який встановлюється інвалідність - згідно ПКМУ від 15.11.24 для осіб, які мають анатомічні дефекти, інші необоротні порушення функцій органів і систем організму згідно з частиною 1 додатка, - безстроково. Надіюсь цього будуть дотримуватися.

-З 1 січня 2025 року МСЕК розпустили, ви були свідком формування експертних комісій, чи є ви у складі експертної комісії? Чи є хтось з команди МСЕК тепер чланами ЕК?

-Ні, я не є у складі жодної експертної комісії. Я працюю у звичайній міській лікарні, а оцінювання має проводитись у кластерних/надкластерних лікарнях, де є багато спеціалістів різного профілю і всі можливості для додаткового обстеження пацієнта за потреби. Вважаю, що це правильно. Я не знаю чи увійшли колишні члени МСЕК до експертних команд, але думаю, що такі випадки поодинокі. На мою думку, додаткова робота лікарів - спеціалістів експертами має добре оплачуватися, це буде важливим чинником у збереженні доброчесності роботи команд.

-Які зміни з початком роботи ЕК в практиці лікаря - невролога ви спостерігаєте?

-Найбільше змінилось саме оформлення документації. Для мене поки що важче – бо довше. Попередні «направлення на МСЕК» я заповнювала максимум 30хв, переважно 15-20. Зараз 60-90 хв. Думаю, невдовзі я адаптуюсь і почну робити це швидше (звісно все залежить від історії хвороби пацієнта). Всі документи пацієнта (медичні, документи, що посвідчують особу, військово-облікові) потрібно відскановувати, формувати у файли, і прикріпити до справи. Крім того, у самій справі потрібно заповнити всі дані з паспортних документів, ІПН, номери з військово-облікових і перерахувати (надрукувати) назви всіх документів, які прикріплюються. Це дуже довго. Тут, на мою думку, потрібне доопрацювання. Документи можна було б підтягувати з відповідних державних сервісів (обіцяють, що над цим працюють). Також саме сканування і формування файлів міг би робити хтось з немедичного персоналу (це для економії часу лікаря, і це можна вирішувати на рівні кожної лікарні).

-Як змінилася процедура оцінки стану пацієнта у рамках цих змін? Чи відчуваєте, що реформа полегшить пацієнтам отримання груп інвалідності?

-Я вважаю, що для пацієнта ці зміни на краще. Як мінімум пацієнт може обрати лікарню, де бажає проходити огляд. Є законні обґрунтування для перебування супроводжуючої особи, відеофіксації огляду. Пацієнту призначають конкретну дату і ГОДИНУ (раніше пацієнти їхали у призначений день з самого ранку і могли провести цілий день у «живій черзі»). Не потрібно везти особисто документи для реєстрації. Про дату та час огляду мають повідомити по телефону/на пошту. Для доброчесності огляду зберігається таємниця – ні лікуючий лікар, ні пацієнт не знає хто саме оглядатиме пацієнта, експерти не знають кого саме оглядатимуть.

Звісно ніхто не відміняв людський фактор. Буває, що ЕК чи їх адміністратори по-різному трактують вимоги до оформлення справи – наприклад у одній лікарні підходить, щоб кожен медичний документ був прикріплений у відповідному полі окремим файлом, у іншій хочуть, щоб всі медичні документи були об’єднані в один файл. Справи на доопрацювання мають повертатися до п’яти робочих днів – мені повернули за два тижні (пов’язую знову ж з завантаженістю і адаптацією).

Знаю, що колегам завертали справу з вимогою відсканувати і прикріпити всі медичні висновки про непрацездатність – це вважаю неправильним і точно зайвим, бо у справі є спеціальний розділ, у який вноситься інформація про терміни непрацездатності.

Але знову ж великий плюс – якщо справа повертається, має бути чітко написано, що саме не так. І на сторінці лікаря відображається етап, на якому знаходиться справа – «подана», «повернена», на коли призначено огляд, результат.

-Пані Ольго, як ви вважаєте чи є небезпека знову перевести цей процес в комерційну площину?

-Враховуючи досвід деяких реформ і стану справ в державі – так, звісно можливо. Але і можливо не допускати цього. Все залежить від кожного з нас окремо і від рішучості державних інституцій забезпечити запит на справедливість. Для всіх, а не вибіркову.

-

З вашого досвіду - чи вдається забезпечити достатній фаховий рівень в ЕК?

-

З мого досвіду – так. Щоб зберегти цю фаховість потрібно забезпечити гідну оплату за цю роботу. Щоб хороші лікарі-спеціалісти лікарень хотіли брати участь у роботі експертних команд і розуміли для чого їм це потрібно.