Велика трагедія для світового порядку, але не кінець світу

Вихід США зі складу Міжнародного центру з розслідування злочину агресії проти України, до якого входили прокурори, що збирали попередні докази про очевидний злочин росіян не був неочікуваним в світлі всіх інших подій. Також США ніколи не були великими прихильниками Міжнародного кримінального суду і їх активна робота була винятково частиною політичного рішення, а не стратегічним завданням. Я досліджувала всі протоколи щодо заснування МКС, Кампальські поправки до Римського статуту в своїх магістерській роботі, тому цій історії вже понад 20 років і адміністрація Трампа лише актуалізувала старе забуте.
Це все - велика трагедія для світового порядку, але не кінець світу.
Краще заявляти позиції відкрито, а не грати підкилимно проти міжнародного правосуддя. Трибунал щодо злочину агресії повинен бути заснованим на базі Ради Європи, де голос мають країни-члени. Щодо цього розпочався та досить активно тривав процес, включно з напрацюванням статуту для майбутнього трибуналу. Підтримка цього напрямку діяльності є великим блоком зобов'язань між Україною та Нідерландами, які захостили Центр в Гаазі. Це ускладнює питання правосуддя для руйнівників - керівників РФ, але не закриває цю частину історії за умов належного продовження роботи Радою Європи разом з тими партнерами-європейцями. Але найбільш підвішеним сьогодні є питання позиції офіційного Києва. Якщо в межах перемовного треку буде знято з порядку денного покарання злочинців, то українські жертви майже втрачають можливість отримати законне право на правду, виплати в ході та за результатом процесу, який матиме вплив на все. І цим вже ми підіграємо агресору.
Українська влада та офіційний Київ не може ставити під ризик компесаційній механізми, міжнародне право хоча б в межах нашого регіону впливу і співпраці. Тож, якщо американці прогнозовано завершили цю главу, то ми лише маємо примножити зусилля. Якщо це буде частиною будь-яких домовленостей, то ті ж особи, що підуть на це, повинні нести персональну політичну відповідальність за наслідки та нові фази агресії проти України.
(2) Загроза покарання за злочини може мотивувати ще не спійманих злочинців скоювати ще більші злочини заради того, щоб цих злочинців не спіймали і надалі.
(1) Злочинці готові і згодні "заплатити" майже будь-яку "ціну" заради того, щоб ДОСЯГТИ ЦІЛЕЙ, які є МОТИВОМ їхніх злочинів.
Тож ніяка "противага" до мотиву злочину у вигляді "загрози покаранням" чи навіть факти покарань не здатні "переважити" мотиви злочинів.
Тому тільки 100% НЕМОЖЛИВІСТЬ ДОСЯГТИ ЦІЛЕЙ (МОТИВІВ) ЗЛОЧИНУ саме засобом злочину може бути ДОСТАТНЬОЮ УМОВОЮ для того, зоб злочинці припинили спроби вчиняти злочини (спроби досягати цілей-мотивів засобами злочинів), АЛЕ У ПОЄДНАННІ З ВІДСУТНІСТЮ МОТИВУ (2).
Джерело: https://censor.net/ua/b3541626
- Це очевидно не відповідає дійсності, тобто, ЦЕ є НЕПРАВДА.
Приклади:
1. Державна програма компенсацій громадянам за втрачене чи пошкоджене майно (нерухомість) НІЯК НЕ ЗВ'ЯЗАНА З ПОКАРАННЯМ ЗЛОЧИНЦЯ-АГРЕСОРА.
(Ця програма спирається ТІЛЬКИ НА ФАКТ ПОШКОДЖЕННЯ МАЙНА.)
2. Безповоротна міжнародна допомога Україні, у т.ч. на підтримку постраждалих людей, НІЯК НЕ ЗВ'ЯЗАНА З ПОКАРАННЯМ ЗЛОЧИНЦЯ-АГРЕСОРА.
Ця допомога ВЖЕ Є і ЩЕ БУДЕ. Вона зв'язана тільки з ФАКТАМИ ЗАВДАННЯ ШКОДИ Україні і людям.
Найперша ціль цих "утворень" - це кормушка для зграй чиновників, які дуже хочуть смоктати гроші із різних бюджетів, причому так, щоб про це було якнайменше запитань: мовляв, віддали гроші як внесок у міжнародну організацію, а далі ми не контролюємо, як ця організація ті внески витрачає - то вже не наша справа, а "їхня".
Є НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО, де описані різні злочини. ОСЬ Є ФАКТИ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ! - ЦЕ ДОСТАТНЯ ПІДСТАВА ДЛЯ РОБОТИ ВІДПОВІДНИХ НАЦІОНАЛЬНИХ ОРГАНІВ (якби вони ХОТІЛИ і могли ПРАЦЮВАТИ). Усяке міжнародне співробітництво може не керувати, а допомагати (підпорядковано) цій роботі національних "органів", ЯКЩО воно НЕ ЗАВАЖАЄ, А ДОПОМАГАЄ. Інакше воно тільки перешкоджає.
це взагалі дико чути таку фразу про зельоних гнид )