Зліт із руїн: Досвід Кореї для України
Третій день у Південній Кореї – і щоразу ця країна дивує ще більше. Це не просто держава, а живий організм, який працює безперервно, розвивається і вдосконалюється. Вона пройшла шлях від злиднів до передових технологій, і цей досвід може стати певним дороговказом у відбудові України.
День у Кореї починається ще до світанку. Уже о 5-й годині ранку будівельні майданчики оживають, працює техніка, йде активне завантаження матеріалів. Вражає увага до екології – кожен об’єкт ретельно закривають, щоб зменшити рівень пилу та шуму. Організованість і дисципліна – це основа, на якій тримається корейське будівництво та й взагалі будь-яке виробництво, в чому ми надалі неодноразово пересвідчилися.
О шостій ми вирушили із Сеула в Ульсан – колишнє селище китобоїв, яке з роками перетворилося на індустріального гіганта. Воно відновилося з попелу війни й бідності, щоб стати серцем промислового Півдня Кореї. Найбільше вразило відвідання Hyundai Heavy Industries. Це не просто підприємство, а ціле місто машин, механізмів, технологій та ідей. Тут створюють все: від розкішних круїзних лайнерів до військових кораблів, від електрокарів до гігантських двигунів, які приводять у рух океанські контейнеровози. 35% суднових двигунів у світі – це продукція Hyundai. Масштаби вражають. Hyundai – це не просто бренд, а символ корейського прориву. Це приклад того, як інвестиції в інновації та технології можуть кардинально змінити країну. Жодних сумнівів, що співпраця з такими компаніями відкриє нові можливості для відбудови України.
Але за цим успіхом стоїть не просто технічний прогрес, а дух нації, її віра у власні сили. Так, корейці їздять виключно на своїх авто. 85-90% машин на дорогах – місцевого виробництва. Це не лише економіка, це - гордість за своє, рідне. Вони вірять у свою продукцію, так само як вірять у свою країну. І нам, напевно, варто брати з цього приклад.
Після насиченого дня в Ульсані ми вирушили до Пусана – другого за величиною міста Південної Кореї, портового велетня, що чимось нагадує нашу Одесу. В рамках Busan-Ukraine Business Cooperation Forum тут проведено низку корисних та цікавих зустрічей з представниками корейського бізнесу. Вони готові інвестувати в Україну, готові будувати тут, готові підтримати нас. Але для цього потрібно більше: узгодженість на рівні урядів, підтримка нашого бізнесу, активність громадянського суспільства. Це складна мозаїка, але ми вже починаємо складати її по частинах.
Приклад Кореї – це нагадування, що немає нічого неможливого. Що навіть із руїн можна звести технологічний мегаполіс. Що наука, технології та стратегічне мислення здатні змінювати історію. Вони це зробили – і ми зробимо. Україна, безперечно, має цей потенціал. Потрібна лише наполегливість, віра і надійні партнери.
Дякуємо корейським друзям за гостинність і довіру. Попереду ще багато роботи, але ми знаємо: разом – сильніші. Добробат працює!
послідовність наступна:
- депутат Чернігівської облради від "батьківщини";
- депутат Чернігівської облради від "слугинароду;
- заступник голови Чернігівської ОВА;
- член Ради з молодіжних питань при президентові України;
- у січні 2024 виведений зі складу Ради й схоже отримав нове партійне завдання - назвати щось добробатом й піарити це щось.
власне отак вони (слугинароду) й подорожують.
Оцей точно розуміє як розвивати країну рабської системи.
Респект!
Якщо серйозно, то не можна ж так все спрощувати: рано встають, дисципліна, дух нації.
Як на мене, то формула успіху наступна: Військова база США в центрі Сеулу (і постійні спільні навчання військових) + фінансова допомога США (стартовий капітал) - відсутність оффшорів (гроші якщо і деребанят, то все одно вони залишаються працювати в країні). Корупція є, бухають. Єдине що дійсно не зранку, а ввечері. Зранку в них отходняк. Бухалово допомогає пережити стреси, яких у корейців дуже багато через високу внутрішню конкуренцію. Пенсій немає, діти мають допомагати літнім батькам.
Все навпаки - Україна за роки незалежності якраз пройшла шлях від передових технологій до злиднів. Бо кожен раз до влади приходило нікчемне жлобьйо, яке тільки й могло що порізати заводи на металобрухт і зробити на їх місці казино або шопінг мол для продажу китайських трусів.
якщо так, то ви просто викривляєте ріальність.
в той час, коли Штати, Канада, Європа та Японія справді створювали передові технології совок клепав хєр зна що неконкурентноздатне та відстале (окрім озброєння звісно).
в 90-х, коли перелічені вище країни вже опановували стильниковий зв'язок у державних установах пострадянського простору тільки з'являлись перші ксерокси.
заводи, які працювали не на передових технологіях, а на вчорашньому дні приклад висмоктаний з пальця.
повтроювання російської ***** про "величний совковий спадок" це та ще ***** в собі.
1. Велика частка молодого люду (15-30)
2. Практична неможливість еміграції чи трудової міграції.