Глина, що лікує або терапія, що працює без слів

У просторі київської студії KUST Ceramics днями було не просто людно — було по-особливому затишно. У рамках проєкту КолоДій Вояцький Визвіл, створеного на підтримку жінок у яких рідні знаходяться у полоні або зниклі безвісти, відбувся майстер-клас із гончарства. Для більшості учасниць це був перший дотик до глини, перший досвід роботи з глиною — і перший крок до відновлення власного ресурсу.

Глина як мова внутрішнього діалогу

Глина — не просто матеріал. Вона м’яка, тепла, слухняна, але водночас — глибоко символічна. Торкаючись її, людина немов торкається себе: своїх страхів, мрій, надій. Саме таку можливість — доторкнутися до себе — і подарував цей майстер-клас жінкам, яким болить, які чекають, які не мають слів, але мають силу й потребу жити далі.

Процес роботи розпочався з базових кроків: знайомство з матеріалом, відчуття текстури, проба перших рухів. У кожної — свій темп, своя форма. Хтось ліпив тарілку, хтось чашку, а хтось — фігурку. Тут не було «правильно» чи «неправильно». Була лише свобода творіння.

Фарба, вогонь і сенси

Після першого етапу ліплення настав час кольору. Учасниці наносили на вироби спеціальні глиняні фарби, перетворюючи прості форми на глибоко особисті речі. У кожній лінії — настрій, у кожному візерунку — спогад, у кожному мазку — надія.

Далі — час і вогонь. Глиняні вироби мають висохнути, а потім пройти випал у спеціальній печі. Це частина гончарного процесу, що вимагає терпіння. Як і саме життя цих жінок: чекати, витримувати, вірити в силу трансформації.

Терапія, що працює без слів

— Я думала, що просто спробую щось нове, а вийшло, що ніби поговорила з собою, — ділиться одна з учасниць. — Глина слухає. Не перебиває. Просто дає бути.

Тактильний контакт із матеріалом, повторювані рухи, можливість зосередитися на процесі — усе це працює як глибока тілесна медитація. Відомо, що гончарство знижує рівень тривожності, стабілізує емоційний фон, відновлює відчуття контролю над реальністю. І, що важливо — пробуджує творчу силу.

У гончарстві немає шаблонів. Тут усе — про тебе: твої руки, твої відчуття, твоє бачення. Саме тому ця практика стала особливо цінною для жінок, чий світ тривалий час був зосереджений довкола болю й невизначеності.

Про простір, де є тепло і підтримка

Проєкт КолоДій Вояцький Визвіл створено для підтримки жінок, які чекають своїх синів, чоловіків, братів з полону, та тих, чиї рідні зниклі безвісти. Це не просто майстер-класи чи зустрічі — це простір підтримки, безпеки й сенсу. Тут не вимагають слів, не нав’язують порад. Тут дають жити, відчувати, творити.

Гончарство стало лише одним із інструментів цієї підтримки, але точно — дуже влучним. Бо у кожному готовому виробі — не тільки глина, фарба і форма. У ньому — частинка серця, трохи сліз, трохи надії і дуже багато любові.