Антибіотики НЕ зло, але їхнє безвідповідальне вживання має свої наслідки.
Кілька місяців тому я консультувала військового, який близько року назад отримав важке поранення. Під час лікування в нього розвинувся сепсис( важке інфекційне запалення спричинене бактеріями). Коли лікарі отримали його результати бактеріологічного дослідження - там не знайшли жодного зареєстрованого в Україні антибіотика, яким можна було б боротися з інфекцією. В нього розвинулась антибіотикорезистентність( коли бактерії не чутливі до антибіотику). Стан пацієнта був критичний. Пацієнта було переведено на лікування у Німеччину, де він отримав курс лікування одним з найновіших антибіотиків - Fetroja( Цефідерукол), який на даний момент не зареєстрований в Україні. Цей препарат без перебільшення врятував йому життя. А вартність лікування складала майже 100 тисяч доларів.
Існує загроза, що через декілька років ми ризикуємо вступити у так звану «постантибіотичну еру», коли інфекції, які зараз знаходяться під контролем, можуть стати смертельними. Адже зараз ми спостерігаємо тривожне зростання антибіотикорезистентності, коли антибактеріальні препарати не діють.
Ця проблема існувала в Україні й до початку повномасштабного вторгнення РФ 24 лютого 2022 року. Але саме повномасштабна війна ускладнила завдання щодо стримування цієї проблеми https://www.bbc.com/ukrainian/articles/c863jn1dwdgo.
Минулого тижня Центр громадського здоров’я МОЗ України оприлюднив https://phc.org.ua/news/rezultati-monitoringu-neracionalnogo-zastosuvannya-antibakterialnikh-preparativ-za-2024-rik?fbclid=IwY2xjawJkhx1leHRuA2FlbQIxMAABHkyF56HvJ_1KFTVKVZyq0hS_-WtbQciQig6RNhBmiy1AGpTIre_kmMkFwRFy_aem_PeoaDyGqmTSO_zOyZ-nXCg дослідження «Результати моніторингу (не)раціонального застосування антибактеріальних препаратів за 2024 рік».
ЦГЗ зазначає, що для якісної медичної допомоги та протидії поширенню антимікробної резистентності вкрай важливо, щоб антимікробні препарати призначалися обґрунтовано і без зловживань. Нераціональне застосування антибіотиків призводить до надлишкових побічних явищ у хворих та до формування супербактерій - патогенні бактерії, які є стійкими до всіх відомих антибіотиків.
Належне та безпечне використання антимікробних препаратів у медичних закладах регламентується Стандартом медичної допомоги «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою» https://moz.gov.ua/uk/decrees/nakaz-moz-ukraini-vid-23082023--1513-pro-zatverdzhennja-standartu-medichnoi-dopomogi-racionalne-zastosuvannja-antibakterialnih-i-antifungalnih-preparativ-z-likuvalnoju-ta-profilaktichnoju-metoju, затвердженим МОЗ.
З 2024 року спеціалісти регіональних центрів контролю та профілактики хвороб здійснюють моніторинг якості дотримання цього Стандарту у закладах охорони здоров'я.
Отримані ними результати https://phc.org.ua/sites/default/files/users/user92/Antibiotics%20Use%202024.pdf, свідчать про серйозні прогалини в дотриманні вимог Стандарту. Узагальнені показники демонструють розподіл використання антибіотиків за класифікацією AWaRe (доступ, спостереження, резерв), а також відображають своєчасність проведення бактеріологічних досліджень для ідентифікації збудника інфекції й вибору правильного препарату.
Є три групи антибіотиків https://moz.gov.ua/uk/antibiotiki-ne-vitamini-sho-vazhlivo-znati-kozhnomu-pro-protimikrobni-preparati-shob-ne-zashkoditi-vlasnomu-zdorov-yu які рекомендують застосовувати виключно за встановленим порядком:
· А ( Access) ГРУПА ДОСТУПУ – це препарати першого вибору з найнижчою ймовірністю розвитку резистентності (є ефективними та мають нижчу собівартість);
· Wa (Watch) ГРУПА СПОСТЕРЕЖЕННЯ – їх призначають, коли антибіотики першої лінії не діють;
· Re (Reserve) ГРУПА РЕЗЕРВУ – препарати, призначені для використання у крайніх випадках для порятунку життя, коли інші медикаменти на інфекцію вже не діють.
Однак наразі показники застосування антибіотиків як у закладах первинної медичної допомоги, так і в стаціонарних установах далекі від рекомендованих.
Медики повинні частіше обирати антибіотики ГРУПИ ДОСТУПУ: у 95% випадків під час надання первинної та у >60% випадків спеціалізованої допомоги. Тоді як нинішні показники становлять на третину менше в обох випадках - лише 59,1% та 39,8% відповідно.
Застосування антибіотиків ГРУПИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ необхідно скоротити до менш ніж 5% випадків у первинній ланці, тоді як зараз цей показник у 6,5 разів (!) більше й сягає 32,4%. Ці препарати повинні застосовуватися лише тоді, коли антибіотики групи доступу не ефективні.
Щодо антибіотиків ГРУПИ РЕЗЕРВУ, їх призначають невиправдано часто, хоча вони призначені лише для крайніх випадків, коли інші антибіотики не працюють. На первинному рівні їхнє застосування має бути практично відсутнім, за винятком рідкісних випадків, що передбачені Стандартами МОЗ, а у спеціалізованих установах — менше ніж 5%. Наразі ці препарати призначають у 8,7% випадків первинної допомоги та у 29,0% випадків спеціалізованої допомоги.
Найбільш тривожним є те, що лише кожному четвертому пацієнту у стаціонарі перед початком емпіричного лікування антибіотиками проводиться своєчасне бактеріологічне дослідження. Це дослідження дозволяє значно підвищити ефективність терапії.
Дані моніторингу за 2024 рік чітко демонструють масштаб проблеми некоректного використання антибіотиків. В ЦГЗ підкреслюють: «Отримані висновки допоможуть медикам, МОЗ, Центру громадського здоров’я та міжнародним партнерам, які підтримують Україну в боротьбі з антимікробною резистентністю, планувати терапію більш обґрунтовано, що призведе до підвищення її ефективності та безпечності, а також зменшить поширення супербактерій».
За даними ВООЗ, у світі щорічно від резистентних до антибіотиків інфекцій помирає близько 700 тис. людей, згідно прогнозу, у 2050 році антибіотикорезистентність може забирати до 10 млн.
Щоб уникнути таких прогнозів варто дотримуватися базових правил:
Приймати протимікробні препарати лише за призначенням лікаря, у жодному разі не займатися самолікуванням!
Не використовувати антибіотики для лікування вірусних інфекцій та застуди.
Проходити повний курс лікування згідно з призначенням лікаря, не пропускати прийом ліків, не переривати лікування, навіть якщо стало краще.
Не використовувати протимікробні препарати, які залишилися після курсу лікування.
Не ділитися протимікробними препаратами з друзями чи родичами і не «призначати» їм лікування. Утилізувати таблетки, які залишилися після закінчення курсу лікування.
У тому-то й біда, що українські "стаціонари" здебільшого не мають можливості оперативно проводити бактеріальний аналіз. А до чого це призводить в реаліях печерної української медицини (Феофанію тицяти тут не варто)???
А це призводить до того, що лікар НЕ прописує антібіотик навіть коли він потрібен - і пацієнт може врізати дуба від запалення легенів чи іншого УСКЛАДНЕННЯ на фоні вірусного захворювання (як то було в розгар епідемії ковіду) - а лікарі тільки розводять руками і тицяють у різні "протоколи лікування".
Пацієнту, у якого НЕМАЄ резистентності до антибіотику відмовляють у лікуванні з ідіотської аргументації - що у ІНШОГО пацієнта резистентність є, або у цього пацієнта МОЖЕ розвинутися резистентність. І в лікарнях купа хворих отримують важку ускладнення або й зовсім врізають дуба, бо українським лікарям заманулося МАВПУВАТИ медицину розвинутих країн. Але там є багато інших засобів оперативного лікування - а що є у Мухосранській районнії лікарні - нічого? Так іще й атибіотики заборонили.
значить не там воно взялось
І навпаки - намагаючись уникнути МОЖЛИВОЇ резистентності в труну заганяють абсолютно конкретних людей.
воно не викликає антибіотикорезистентності ? це питання старанно замовчують
І зеленьку не забувайте.
https://censor.net/ua/user/354814