БЕБ на роздоріжжі: випробування довірою, кураторами з ОП та гідністю інституції

Триває процедура обрання нового директора Бюро економічної безпеки. У попередньому моніторингу аналітичний центр "Інститут Економічного Лідерства" зʼясував, що лише 5 кандидатів з професійним бекграундом мають відкриті фінансові дані та не мають зв’язків зі "старою системою". Невтішна статистика свідчить про те, що БЕБ перебуває в полі зацікавленості недоброчесних осіб як потенційний інструмент політичного тиску та незаконного збагачення. Тож, обрання нового директора – не лише кадрове рішення, а маркер напрямку, в якому рухатиметься вся система економічної безпеки держави. 

Чому українській економіці потрібний "очищений" БЕБ і до чого тут Татаров? 

Бюро економічної безпеки України (БЕБ) з моменту його створення розглядалося як ключовий елемент у трансформації економічної правоохоронної системи. Ідея реформи полягала у заміні багатьох силових структур, що паралельно займалися економічними злочинами – насамперед податкової міліції та економічних підрозділів СБУ – єдиною, деполітизованою, аналітичною інституцією з фокусом на інтелектуальну роботу, а не на репресивні практики. Мета – зменшити тиск на бізнес, підвищити якість боротьби з економічною злочинністю, гармонізувати національну систему економічної безпеки з європейськими стандартами. Стратегічне значення БЕБ сьогодні – це боротьба з “тіньовою економікою”, яка сьогодні становить понад 40% українського ВВП. 

Однак із самого початку процес формування БЕБ був далекою від ідеалу історією. Ключову роль у запуску органу, як неофіційно зазначали представники громадянського суспільства та журналісти, відігравав заступник керівника Офісу Президента Олег Татаров. Його вплив на кадрову політику в правоохоронному секторі давно викликає занепокоєння – як з боку української антикорупційної спільноти, так і з боку міжнародних партнерів. Саме Татарова називали неформальним куратором процесу добору кадрів до БЕБ, починаючи з конкурсної комісії та закінчуючи призначенням першого директора Вадима Мельника, який раніше очолював фіскальну службу. 

Замість очікуваного перезавантаження з новими обличчями, БЕБ із перших днів запуску почав формуватись за кулуарною логікою: призначення з орієнтацією на особисту лояльність, а не професійну репутацію та збереження впливу старої податкової міліції з її драконівськими практиками.

Перезавантаження в режимі очікування

У 2025 році Україна розпочала новий конкурс на посаду директора БЕБ, за яким має послідувати повна переатестація чиновників. Конкурсна комісія складається з шести членів: трьох представників від України та трьох міжнародних експертів. Утім, представники Ради громадського контролю БЕБ, які в 2021 році перші забили на сполох після спроби призначення Мельника директором, участі в конкурсній комісії не беруть. 

16 кандидатів успішно пройшли тестування на знання законодавства та допущені до наступного етапу. Серед них – працівники НАБУ, САП, прокуратури та інших органів. Однак майже половина кандидатів мають ймовірні корупційні звʼязки. До прикладу, керівник підрозділу НАБУ Олександр Скомаров, що отримував щорічну зарплату понад 2 млн грн, але водночас оформив собі "матеріальну допомогу" на 152 тис. грн. Далі на кандидатів чекає тестування на знання законодавства та співбесіди з конкурсною комісією, що транслюватимуться наживо. 

Чим довше триває процес перезавантаження органу, тим довше керівником детективів БЕБ лишається Олександр Ткачук, постать якого ставить під сумнів ефективність і репутацію роботи всього органу. У липні 2024 року в Києві він, керуючи автомобілем Toyota Camry, здійснив наїзд на жінку, внаслідок чого потерпіла втратила обидві ноги. Попри тяжкість наслідків, Ткачуку досі не було оголошено підозру, а сам він продовжує обіймати свою посаду. Крім цього, журналістські розслідування виявили невідповідність між офіційними доходами Ткачука та його стилем життя. Зокрема, він користується елітною нерухомістю, яка викликає сумніви щодо законності її набуття, та здійснює закордонні поїздки, оформлені як відрядження, що викликає підозри щодо можливого зловживання службовим становищем. Крім того, Ткачук фігурує в кількох скандалах, пов'язаних із можливими корупційними діями та іншими правопорушеннями. Зокрема, його звинувачують у причетності до організації “зернової схеми” в Одеській області, де співробітники БЕБ, ймовірно, у змові з митниками та зернотрейдерами, блокували експорт зерна, вимагаючи хабарі за розблокування вантажів. Ткачука також звинувачують у перешкоджанні слідчим діям щодо Львівської тютюнової фабрики, яку підозрюють у виробництві контрафактних сигарет. За повідомленням Ярослава Железняка, БЕБівець блокував розслідування та намагався приховати знайдені докази, що могло сприяти подальшій діяльності нелегального виробництва. Ймовірно, усе це не було б можливим без покровительства Олега Татарова, заступника керівника Офісу Президента, який здійснює неформальне кураторство усього правоохоронного сектору в Україну.  Ткачук працював у структурах, де Татаров мав вплив, що може свідчити про наявність неформальних зв'язків та можливого впливу. Попри те, що розгляд кримінальної справи щодо ДТП може тягнутись довго, є сподівання, що Ткачука звільнять після перезавантаження БЕБ. 

Як не стати знову на ті ж граблі? 

Бюро економічної безпеки України – одна з найбільш потенційно ефективних, але поки що нереалізованих інституцій у системі економічного управління державою. Після численних скандалів, політичного впливу, інерційних практик і репутаційних провалів орган потребує не просто нового очільника – він потребує перезавантаження всередині та зовні.

Новий директор БЕБ успадкує авгієві стайні: розмиті повноваження, фрагментовану команду, внутрішні неформальні ієрархії, слабкий авторитет у бізнес-середовищі та майже знищену довіру з боку громадянського суспільства. Для цього необхідно насамперед зламати стару політичну логіку "кураторства". Якщо новий директор фактично стане продовженням волі певних центрів впливу, насамперед з Офісу Президента, зокрема неформального крила, яке уособлює Олег Татаров, – орган остаточно втратить свою незалежність і знову стане інструментом точкового тиску, а не захисту інтересів держави. Зберегти незалежність нового керівника БЕБ можливо лише за умови дієвого громадського контролю та законодавчого закріплення незалежного статусу голови БЕБ, із захистом від втручання виконавчої влади. Необхідно посилити інституційну співпрацю з НАБУ, НАЗК, САП та СБУ – не на основі неформальних домовленостей, а на базі формалізованих механізмів координації, які унеможливлюють втручання "зверху". 

Успіх або провал БЕБ – це індикатор, за яким міжнародні партнери оцінюватимуть прогрес України у сфері верховенства права та доброчесного управління. Якщо держава справді прагне інтегруватися до ЄС, забезпечити захист інвестицій, відновити бізнес-активність і вивести економіку з тіні – саме з таких інституцій, як БЕБ, має початися незворотня реформа.