Нацбанк тягнуть в політику?

«НБУ Пишного визнав ділову репутацію Петра Порошенка небездоганною»... Цитата зі ЗМІ і з матеріалу Бориса Кушнірука на «Цензорі» https://censor.net/ua/blogs/3549749/nebezdoganna-reputatsiya-u-poroshenka-chy-nbu .

Гм. Тобто, передвиборча кампанія з боку влади все ж триває. Але дарма до процесу затягують Нацбанк... Це крім того, що в такий спосіб Пишного просто підставили під розслідування вже його власної «небездоганної ділової репутації», а також репутацій його підлеглих.

Скажімо, от цією «сферою політичних наїздів» - в сенсі, санкціями і рештою – займається Департамент фінансового моніторингу НБУ (до функцій департаменту входить обмін інформацією та взаємодія між органами влади, правоохоронними структурами, банками, фінустановами і банківським регулятором, а також санкційний комплаєнс – відповідність умовам і вимогам). Очолює його Анна Липська. Яка, за наведеними Кушніруком документами, має досвід роботи в російському «ИФД КапиталЪ» (структура під безстроковими міжнародними санкціями російського «Лукойлу», який заправляє російські танки, БТРи та іншу бойову техніку).

Причому роботу в росіян Липська отримала аж 2019-го року, на 5-му році війни. І на той момент «ИФД-КапиталЪ» (пов'язаний з Ваґітом Алєкпєровим) вже два роки(!) як був під міжнародними санкціями, пішов в одному списку з «Вагнером».

Треба мати вагон наївності (і мешкати поза воюючою країною, не під щоденними ракетними і дроновими ударами), щоб вірити, що на середні керівні посади в підрозділ «Лукойлу», який входить до ресурсної інфраструктури Міноборони Росії, по-перше, брали і беруть випадкових фахівців. І по-друге, претендентів не перевіряє ФСБ з наступною вербовкою, якщо ті мають зв'язки чи перспективи кар'єри в Україні.

Тобто, ексменеджер з підконтрольної ФСБ посади на підприємстві, яке має стосунок до російського ВПК, по суті, визначає «відповідність дій інтересам України і бездоганність ділової репутації» українських діячів, які є фігурантами кремлівських санкційних списків (і, ймовірно, списків на знищення). Сюр рівня чаювання Божевільного Капелюшника. Або спецслужб.

І Липська в команді Пишного не одна така, як пише Кушнірук. Є заступник Пишного Дмитро Олійник, який разом з Липською під час війни відсудили в Пенсійного фонду 100 тисяч, щоб не платити з вартості проданої квартири. Та, очевидно, НБУ взагалі не заморочується «бездоганністю ділової репутації» власного вищого менеджменту.

Очевидно, що всі «висновки» таких менеджерів і їхніх підрозділів є юридично нікчемними – бо є прямий конфлікт інтересів. А от останнім мають займатись фахівці. Якщо вже експерти звернули увагу на масштаб проблеми.