Хочеш миру — готуйся до війни

В 2022 році брехня центральної влади залишила прикордонні регіони без захисту армії, ворог захопив людей неготовими захистити себе, ціна за це тепер вимірюється сотнями тисяч життів.

За іронією долі саме частина тих хто вважав "какая разніца" стали жертвами свого вибору.

Час ждунів, які останні 30 років сиділи в Україні та чекали коли зі сходу прийде імперія - завершився.

Тепер українці мають обрати одну з двох опцій: швидко збудувати країну здатну себе захистити або зникнути.

І кожен з нас має почати будівництво сильної країни з себе особисто. Подбати про свою здібність ефективно чинити опір загарбникам.

Бог створив всіх людей різними, а полковник Кольт зробив їх рівними, - цей постулат українці мають розуміти найкраще за всіх інших.

Майбутній безпековий ландшафт України характеризується довготривалими загрозами, що вимагають стратегічного підходу до питань оборони, який виходить за межі традиційних військових структур. Російська Федерація, навіть за умов можливого припинення відкритих бойових дій, продовжуватиме становити загрозу територіальній цілісності України через диверсійну діяльність, підривні операції та потенційні майбутні збройні конфлікти. І варто пам’ятати, що ворог має набагато більші ресурси. Щоб вижити ми маємо протиставити кількості нашу якість – проявити кращу підготовку, краще оснащення, технології та професійні навички.

Водночас, наша армія не здатна якісно підготувати новобранця. Причин багато, але вважаю є три, які не залежать навіть від дій держави:

- на території України навіть не велике скупчення військових провокує приліт балістичної ракети;

- ресурси країни обмежені: витрати боєприпасів на навчання великі. У світлі можливого зупинення постачання з закордону економія необхідна;

- швидко якісно підготувати новобранця неможливо, через те, що за один місяць, а й навіть за три, запхати в людину інформацію розраховану на рік навчання не вийде. А якщо ви вважаєте, що можливо "якісно" навчитись стріляти з карабіна "автомата" за три місяці, то я вас розчарую.

Зважаючи на ці реалії, ми повинні визнати: захист своїх близьких себе та держави — це відповідальність кожного.

З огляду на перспективи майбутнього - всі чоловіки України повинні бути озброєні, навіть ті, які з різних причин не йдуть в ЗСУ.

У світі є безліч прикладів того, як збройне населення ставало запорукою стабільності та безпеки держави. Найяскравіший із них — Швейцарія, де військовозобов’язані громадяни зберігають вдома зброю та регулярно проходять тренування. Швейцарія має близько 2 мільйонів одиниць вогнепальної зброї на 8,5 мільйонів населення.

Естонія після російської агресії 2014 року значно посилила програми підготовки цивільного населення та Кайтселійту (естонський аналог територіальної оборони), що включає навчання поводженню зі зброєю для широких верств населення.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив про план забезпечити загальновійськову підготовку для кожного поляка. Польща готуватиме населення до тотальної мобілізації: 100 тисяч на рік, добровільно та за винагороду.

В Ізраїлі кожен резервіст вміє поводитися зі зброєю, що дає змогу країні швидко мобілізувати сили в разі загрози. 23 жовтня 2023 року терористичні загони ХАМАС за підтримки банд палестинців з Гази увірвалися в прикордонні з Сектором в ізраїльські громади на півдні Ізраїлю і вчинили різанину мирного населення, яка стала найсмертоноснішою за кількістю одномоментних втрат Єврейської Держави.

Під час нападу понад 1500 ізраїльтян було вбито і ще близько 250 були викрадені. Супротив змогли дати тільки ті хто мав при собі зброю. Деякі окремі поселення (Кібуц) які змогли швидко організувати збройну оборону терористи обходили стороною.

Приклади з сучасної історії України:

1. Київська оборона, лютий-березень 2022

У перші дні повномасштабного вторгнення в Київській області численні групи цивільних осіб, що мали власну зброю, організували блокпости та патрулювання на додаток до офіційних сил оборони. Згідно з даними Міністерства оборони України, такі групи виявили та нейтралізували понад 40 диверсійних груп противника ще до прибуття регулярних військових підрозділів.

1. Харківська область, початок вторгнення 2022

У прикордонних районах Харківської області власники зброї з-поміж мисливців та звичайних громадян створили мережу спостережних пунктів, що дозволило своєчасно виявляти та повідомляти про просування ворожих колон, коригуючи вогонь української артилерії.

1. Миколаївська область, березень 2022

Група з п'яти цивільних осіб, які мали легальну мисливську зброю, зупинила просування російської розвідувальної групи в напрямку критичної інфраструктури, давши час для організації повноцінної оборони підрозділами ЗСУ.

1. Сумська область 2022

Озброєні цивільні знищували відсталих від колон російських військових. З 2022 по 2023 на Сумщині до організації оборони силами ЗСУ озброєні цивільні не давали можливості російським ДРГ вільно заходити в села.

В історії минулого сторіччя є приклад, як можна поводитись з беззбройними людьми.

Голодомо́р — масовий штучний голод, що був організований на території Української СРР у 1932—1933 роках керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР.

За оцінками демографів, загальна кількість жертв Голодомору становить 3-7 мільйонів осіб в Українській СРР. За оцінками Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи НАН України демографічні втрати України внаслідок Голодомору в 1932—1933 роках становлять близько 4,5 млн осіб, у тому числі 3,9 млн — втрати, пов'язані з надсмертністю, а ще 600 тисяч — із дефіцитом народження.

Перші дні вторгнення продемонстрували, що саме озброєні громадяни (навіть попри питання легальності походження зброї) стали першою лінією опору агресору, часто виграючи критично важливий час для організації більш структурованої оборони.

Вторгнення виявило критичні недоліки у системі громадянської оборони України:

1. Держава не змогла оперативно забезпечити достатньою кількістю стрілецької зброї та боєприпасами громадян, готових захищати країну.
2. Більшість цивільних осіб, які отримали зброю в початковий період вторгнення, не мали належної підготовки щодо її використання.
3. Військові навчальні центри виявились перевантаженими, що значно уповільнювало процес підготовки нових захисників.

В США для захисту вільної держави існує друга поправка до Конституції яка гарантує право громадян на вільне зберігання та носіння вогнепальної зброї.

Текст поправки - "Через те, що для безпеки вільної держави необхідне добре організоване ополчення, право народу мати і носити зброю не повинно обмежуватись"

Зараз в США ще існує ідея Мінітмену яка з'явилися в XVII столітті - (англ. minutemen, від minute "хвилина" + men "люди") За першого повідомлення про напад ополченці швидко ("в одну хвилину") збиралися, звідси виникла їх назва.

Україна не має "Другої поправки" та ідеї Мінітмен, але ми можемо згадати нашу історію. За часів Київської Русі заборони на право володіння зброєю не існувало, та і Військо Запорозьке було не можливе без зброї. Все ж таки наша історія нагадує, що вільні люди мають зброю.

Чому наразі є необхідність володіння зброєю кожному чоловіку:

1. Самозахист — у критичний момент тільки ви самі зможете захистити себе, свою сім’ю.
2. Формування мобілізаційного резерву — підготовлені громадяни можуть швидко долучитися до оборони країни.
3. Стримувальний фактор — наявність озброєного населення зменшує ризики нападу та диверсій.
4. Розвиток стрілецької культури — озброєне суспільство стає більш дисциплінованим, відповідальним і підготовленим.
5. У разі якщо громадянин покидає територію країни, його зброя відповідно до закону залишиться в Україні і буде слугувати тим, хто залишився захищатись.
6. За необхідності зброю можливо передати інші особі які вона більше потрібна.

До речі, на сьогодні в ДІЯ з’явилась функція "дозвіл на зброю".

Сподіваюсь невдовзі з’явиться функція - передати зброю інші особі, за умови наявності рівнозначного "дозволу".

Все це схоже на державну політику створення національного резерву стрілецької зброї в Україні.

Але за 10 років війни за незалежність і виживання, ні попередня влада, ні влада обрана 6 років тому, не спромоглась збудувати навіть першочергово необхідного - патронного заводу, вже не кажучи про саму стрілецьку зброю.

Постає питання, коли нарешті влада зрозуміє, що політику цивільного озброєння потрібно втілювати вже зараз!

Найпростіші дієві кроки, що не складно зробити вже зараз:

1. Зниження податкового навантаження на ввезення з закордону напівавтоматичної зброї стандарту STANAG 4179) та боєприпасів (22LR, 5.56×45 NATO, 223 Rem)

До речі, відразу після вторгнення 24 лютого 2022 "державники" обіцяли знизити податки на ввезення стрілецької зброї, але збрехали.

1. Домовленості з міжнародними виробниками зброї та боєприпасів про максимально низьку ціну для дистриб’юторів з України які будуть входити в державну програму. (Створення максимально низької вартості).
2. Державний контроль цін на стрілецьку зброю та боєприпаси.
3. Будівництво стрілецьких полігонів біля кожного великого міста за рахунок комунальних або військових земель.
4. Розробка державних програм навчання поводженню зі зброєю у співпраці з армією та силовими структурами.
5. Створення загальнонаціонального стрілецького нормативу уніфікованого з військовим.
6. Створення стрілецького спорту на національному рівні, змагань і програм, що сприятимуть розвитку навичок володіння зброєю.
7. Мотивація громадян до отримання зброї та регулярних тренувань через податкові пільги, корпоративні програми та соціальні ініціативи.
8. Дозволити громадянам від 21 року володіти нарізною зброєю в калібрі 22 LR на загальних підставах.

Як мотивувати громадян?

Одним із найскладніших питань є залучення громадян до стрілецької культури та регулярних тренувань.

Тут держава повинна розробити мотиваційні механізми спільно з бізнесом, наприклад:

- підприємствам, які придбають своїм працівникам зброю відшкодувати за рахунок податків вартості зброї придбаної зброї.

- Знижки у великих торгівельних мережах для власників зброї.

- Доступні стрілецькі курси за державної підтримки.

- Створення розгалуженої мережі полігонів та тренувальних таборів для навчання широких верств населення.

- Популяризація стрілецького спорту через медіа, змагання та державні гранти.

Але попри загальні тези наведу приклад в цифрах та грошах, чого коштує стрілецька підготовка на теперішній час:

Для прикладу візьму цивільні набої 223 REM аналог військового 5.56-45NATO

Мінімально для підготовки цивільного потрібно 4 тренування на місяць. Найдешевший набій 223 REM (5.56-45NATO) в торгових мережах коштує + - 30 грн.

За одне тренування ви витратите 150 набоїв, що буде коштувати 4500 грн.

Чотири тренування на місяць 18 000 грн.

Витрата у рік 216 000 грн.

Доволі дорого.

Але є можливість зробити процес тренувань менш коштовним.

Стрілецька зброя на базі AR 15 дає можливість замінити її верхню частину (верхній ресивер, аппер) на іншу частину з іншим калібром (стволом), займає ця процедура 15 секунд.

Припустимо, що ви придбали (верхній ресивер, аппер) в калібрі 22 LR до своєї основної зброї 223 REM. Коштує таке задоволення приблизно 35 000 грн.

Рахуємо - по нинішнім цінам найдешевший набій 22 LR, а для тренування іншого не потрібно, в торгових мережах коштує від 5 грн 50 копійок за один набій, знову множимо і отримаємо витрати:

На одне тренування 825 грн

Чотири тренування на місяць 3300 грн

Витрати у рік 39 600 грн.

Як бачите, навіть придбання ще одного апперу дає економію понад 100 000 грн на рік, а в перспективі ще більше.

В деяких країнах світу початкове навчання військових відбувається зі зброєю в калібрі 22LR тому не варто його недооцінювати.

Висновок:

В умовах сучасних загроз Україна має кардинально змінити свою політику безпеки. Озброєне та навчене населення стане не лише гарантією територіальної оборони, а й важливим елементом національної безпеки.

У нашому випадку особиста зброя може стати останнім кордоном оборони.

Хочете миру - готуйтесь до війни. Цей вислів ніколи не був настільки актуальним, як зараз.

Концепція державної програми є, але поки не видно відповідальних державників, яких зацікавив би цей документ.