Навічно закарбовані в історії України
Видатні подвиги українских піхотинців вимагають більш ретельного вивчення та системного відзначення. 8 травня указами президента України звання Герой України були відзначені чотири герої моїх репортажів.
Володимир Тодор - головний сержант роти 80-ї десантно-штурмової бригади (посмертно). Про Тодора напишу окремо, він був у кадрі у моєму репортажі з тільки-но звільненого Ізюма, ми спілкувались особисто.
Олександр Кандауров - солдат 72-ї механізованої бригади (посмертно). Про Кандаурова я писав та знімав відео кілька разів, дякую усім, хто підтримав петицію.
В'ячеслав Фесюра - молодший лейтенант, командир штурмової групи "Безславні" 60-ї механізованої бригади. Про Фесюру напишу також, він був у моєму репортажі про битву за Терни, і зараз продовжує воювати у піхоті у тій самій 60-ці. Наш провідний виробник військової оптики "Арчер" подарував його штурмовій групі два новітніх нічних монокуляри після цього репортажу.
Про ще одного Героя я матеріал досі не викладав, але колись буде нагода показати та розповісти.
Тепер ці імена будуть вічно закарбовані на сторінках історії України.
Визнання отримали піхотинці, які десятки разів піднімались в атаку, на рахунку яких десятки особисто знищених окупантів та особисто знищена бронетеніка, і це підтверджено або відео або офіційними журналами бойових дій їх частин та свідченнями інших учасників цих боїв.
Принципово важливо, коли нагороджуються герої за реальні вчинки, достовірність яких підтверджується з кількох джерел.
Тобто не завдяки політизації, знайомствам, зв'язкам, а завдяки об'єктивному дослідженню.
Вважаю однією з важливих місій як української армії, так і журналістики, і суспільства в цілому, вивчення досвіду та відзначення реальних вчинків саме тих українських воїнів, які заслуговують нагород за конкретні документально встановлені результати бойових дій.
Потрібний механізм первинної веріфікації подвигів, потрібен аналіз реальних подій, щоб кожен з десятків тисяч українскьих героїв отримав справедливе визнання, і щоб справжні подвиги не залишились забутими.
Нагорода героя - це ключовий елемент післяопераційного аналізу After action review, який мав би стати практикою на усіх рівнях військового управління.
Це означає ,що тупість і пройоби начальства,хтось компенсує своїм героїзмом та життям.
А проблеми починаються тоді коли народ захоплюється героїзацією - але повністю ігнорує некомпетентність управління ,через яку і вимушені люди діяти героїчно -закриваючи чужі провали...
Так, провалів в управлінні дуже багато. Але люди будуть на війні гинуии із самим кращим " управлінням" І навіть якби той "Спенсер" прийшов і почав " правильно керувати".
П.С. ваші трюїзми з дивану всім ************. Героїв вистачало на кожній війні, як і провалів до речі. Винятки стаються хіба шо коли це війна проти голодупих дикунів яких ******** зі стратосфери хоча і там потім бувають герої коли якийсь загін потрапить у засідку.
Ми один одного знали лише по псєвдо.
А згідно вашої статті Пан Бутусов, в який ви опублікували світлину цього хлопчика та час, та місце поховання дало змогу принаймні мені зходити на похорон і потім повідомити всім причетним як знайти нашого побратима.
Quo usque...
Редьярд Кіплінг "Епітафії війни "
Хотілося щоб притомними людьми були і ЗАТАВРОВАНІ, включаючи і ************, щоб їхнє накрадене з бюджету держави не тільки НЕ дало найняти лизожопів-істериків і медіапроституток для оправдання скоєного ними. Хочеться щоб і феміда (не дивлячиь на сліпоту і глухоту) їх достала. Щоб в історії вони залишились як організатори геноциду українців і як звичайні злодії в законі. НЕ ЧЕСТЬ і вічна ганьба і їм і їх нащадкам