"Пам’ять дєдов"
Це Одеса, яку регулярно шматує ударами Російська Федерація.
А ще тут на фото — "молоді люди спортивної статури", які захищають від демонтажу дошку - героям-прикордонникам НКВС з символікою тоталітарної держави.
Звісно ж мова йде про памʼять дєдов і нє дадім пєрєпісать історію.
Таким персонажам як месьє Труханов потрібно зберігати електоральні симпатії всякого маргінесу і бабок — жон-офіцерів НКВД, які приїздили сюди на сонячні ванни із умовної Чукотки. Труханов 100% ще піде балотуватись на мера знову.
Утім будь-яке консервування російських маркерів в Одесі — це ключ до того аби з кожною фазою війни — Росія розказувала, що це ісконно їхня земля.
Стосовно НКВДистів і їх ролі у Другій світовій війні — в 1941 році вони дуже навіть розстрілювали політичних вʼязнів у наших тюрмах, які здебільшого були на західній частині України
Є добра стаття про це УІНП:
https://uinp.gov.ua/.../kryvavyy-slid-nkvd-rozstrily...
"У квітні 1941 р. в УРСР діяло 62 в’язниці, з них 26 тюрем у Західній Україні. На час нападу Німеччини на СРСР, внутрішні тюрми НКВС УРСР були переповнені в’язнями. Станом на 10 червня 1941 року в них утримували 72 тис. 768 людей за загального обмеження у 30 тис. 753 особи. Там сиділи політики, релігійні діячі, представники інтелігенції, колишні чиновники та військові, вихідці з "буржуазії", "куркулі", активісти національно-визвольного руху, кримінальні злочинці та арештовані за різні побутові злочини.
Органи державної безпеки УРСР намагалися вивезти заарештованих із прифронтової смуги вглиб території Радянського Союзу. План евакуації в’язнів із західного регіону, затверджений заступником Комісара НКВС СРСР Чернишовим, 23 червня 1941-го начальник тюремного управління НКВС республіки Філіппов направив командирові 13-ї дивізії НКВС полковнику Зав’ялову. За цим документом, передбачали вивезти 23 тис. 236 осіб у тюрми й табори Киргизії, Башкірії, Красноярського та Орджонікідзівського країв, Чкаловської. Архангельської, Івановської, Молотовської, Ростовської, Новосибірської, Орловської, Тульської, Свердловської, Харківської, Омської, Вологодської та Читинської областей. Разом із планом евакуації Чернишов на ім’я наркома НКВС Сергієнка переказав рознарядку виділити 778 залізничних вагонів".
Як ви зрозуміли — радянська влада вирішила спростити процес. І людей хутко утилізували фізично. Справді, навіщо під час Другої світової якісні військові та інтелектуали саме із України? Ще б державність якось собі викрутили знову.
Як це було на практиці. Наприклад, у Володимир-Волинській тюрмі із 22 червня 1941 року, коли радянські прикордонники вели бої з нацистами поздовж усього західного кордону, коли не вистачало бійців, і кожен патрон був практично на вагу життя прикордонника, співробітники НКВС розстрілювали з кулеметів в’язнів тюрми, закидували в камери гранати… Тож навіть німці були в шоці, коли побачили потім кроваве місиво.
Чи є сенс у цих дошках на честь НКВС в Одесі? Точно ні.
До слова, цікавить, чи особи з фото мають інвалідність, татусі трьох янголяток, і що в них з документами?
