Про сприйняття суворої реальності

Не хотів публікувати цей текст. Бо він про сприйняття суворої реальності.
Інколи треба заплющити очі і подумати, що про нас думає ворог.
проблема відсутності результатів перемовин в одному: Путін впевнений, що може дотиснути Україну. Захопивши її разом з Києвом.
Ось і все.
Він просто в це вірить, що це рано чи пізно станеться наша повна капітуляція.
Основний фактор, який підживлює його віру - це несталість наших союзників, зокрема США. Путін вірить:ось-ось і Штати можуть зупинити допомогу. Європу він вважає слабкою й нерішучою. До того ж, у нього є Угорщина, яка може заблокувати будь які рішення ЄС та НАТО.
І без Орбана… у Франції скоро вибори, у Німеччині хитка коаліція, Британія сама допомогу не витягне. Після Президенських виборів навіть з Польщею можуть бути проблеми.
Європейські лідери можуть збиратись в Києві, демонструючи єдність. Але, Путін знає, що вже наступного року, це можуть бути інші лідери. А разом з ними зміниться і політична позиція їхніх країн.
Заклики світових лідерів до миру Путін сприймає як прояв слабкості, як нестачу кисню у борця під час удушення –ось-ось він почне хлопати по підлозі рукою.
Підживлюють віру Путіна і наші втрати території. Кожного разу після доповідей що російська армія взяла Торецьк чи Часів яр, він сподівається що ось-ось і впадуть ще Покровськта Мирноград, фронт обвалиться, і можна буде просунутись кілометрів на 50-100. Рік тому вони так пройшли з Авдіївки до Покровська.
Путін сподівається що наша мобілізація провалиться остаточно; що фактів СЗЧ та дезертирства буде все більше; на психологічну втому наших людей; на те, що в окопах не залишиться нікого.
Власне всі його сподівання не безпідставні. І в багатьох моментах ми не допрацьовуємо і самі підживлюємо його віру.
І тому війна буде продовжуватись.
В цьому році точно.
А тепер головне питання - у що віримо ми?
У те що війна скоро закінчиться і настане 22 рік, ми провернемось до колишнього життя?...
В чому полягає наша віра і наша мета? Ми вже "вірили в ЗСУ", вірили в Трампа… Але дива бувають лише в казках: молитись за ЗСУ і нічого не робити для перемоги – не працює!
Наша мета зараз має бути в мобілізації країни. У ставці на технології. У вибудові ешелованої оборони. У наведенні ладу в дроновій галузі. І у сприйнятті народом реальності.
Наша мета - зробити все, щоб знищити віру росіян, що нас можна перемогти.
Це справді складно. Але це єдиний шлях вижити.
ані Трамп, ані дива, ані "саме якось пройде" - не врятують нас від ворога. Настав час подивитись реальності у вічі. Пропагандистський оптимізм, надії на "коаліцію рішучих", фейсбучна боротьба один з одним – все це лише відволікає від реальності і віддаляє мир.
Нашу долю і нашу свободу визначаємо ми. Тут і зараз. Як би пафосно це не звучало.
І все що я хочу сказати - нам треба налаштовувати країну на довгу асиметричну боротьбу.
Скільки буде тривати боротьба ?
Поки ми не зламаємо віру росіян.
Іншого варіанту немає.
Наша мета зараз має бути в мобілізації країни.
Нашу долю і нашу свободу визначаємо ми."
Тезово: ми вирімо що настане слушний момент, можна буде з'ї*атися в Європу, і небезпідставно!
Забудьте про мобілізацію, цей термін має зникнути взагалі з інформпростору, він викликає абсолютне несприйняття.
Мають бути вироблені абсолютно нові правила, без зцілюючих ВЛК і забивання людей на вулицях. Оцю дурню з наловом припиняти треба негайно. Мазурашу озвучив статистику, з наловлених залишається в армії 6%. Шість прописом відсотків! Як у відомому мемі "Ви угараєте?".
Так, нашу долю і свободу визначаємо ми. І єдиний варіант якось позитивно її визначити, це негайно повернути на вулиці лад і законність. Вулиці порожні, села порожні, люди бігуть по півмільйона легальних, сто тисяч нелегальних, з яких впіймали половину. Якщо це не приводить до тями, то вже не приведе ніколи.
Тому дуже прошу автора звертатися до СБУ, СЗР та ГРУ України - це їхнє завдання. Простий народ такі спецоперації не організовує...
панаКарасяНа це вказують багато факторів, основним з яких є двопартійна підтримка України в Конгресі США.
2. Європа не припинить допомогу Україні ні за яких обставин (фіцо-орбанів, перевиборів, гібридних атак рашистів і ймовірних терактів тощо). Бо це є альфою і омегою існування європейського комфортного і забезпеченого життя без війни з пітьмою.
3. Стабілізації фронту і зупинка рашистського наступу скоріш за все очікується на початку 2026-го року - року передвиборчої кампанії із проміжних виборів у Конгрес США, за результатами яких ротується 100% конгресменів та третина сенаторів. І на яких, як вбачається, приголомшливу перемогу з кваліфікованою більшістю місць/голосів отримають демпи. Відповідно, політика Америки щодо військової допомоги Україні кардинально зміниться у бік її нарощування вже за рік до юридичної зміни складу Конгресу.
Пітьма до того часу достатньо видихнеться як в економічному, так і у воєнному плані, не дивлячись на всі потуги Китаю з її підтримки.
4. Війна України з пітьмою триватиме до кінця 2028 року - року передвиборчої кампанії у США на президентське крісло. Яке до того часу Тромб може і не втримати.
Як вбачається формалізація завершення бойових дій відбудеться через підписання такого собі "меморандуму про перемир'я" на кшталт корейського.
Таким чином, пітьма з Китаєм зможуть якось капіталізувати такий-сякий прибуток від війни проти України. Доки він на тоц момент ще у них буде.
5. Щодо мобресурсу для укріплення ЗСУ - він є і чималий, принаймні два з половиною - три мільйони готових до служби у Силах оборони України чоловіків, які наразі перебувають в запасі.
Через політичні мотиви зебіли їх не задіюють, розраховуючи на скорі вибори.
Однак, після теперішнього провалу всіх потуг Тромба щодо примирення з пітьмою, зе-влада невдовзі змушена буде знизити мобілізаційний вік до 21 року, відмінити більшість відстрочок, включно із системою МВС, а також значно урізати кількість підприємств і можливостей для бронювання.
Залужний
Найкраща мобілізація - це портнофікація мародерів.
Золоті слова. Але це повинна робитм влада. Влада повинна витрачати гроші не на крадівництво, а на мобілізацвю країни.