Віслюк та екзистенційний жарт
В ідеальному світі, якби він існував, ми б всі приділяли більше уваги дійсно важливим новинам. Але в нас є лише один світ і він такий, який є. Тому більшість цікавиться майже шизофренічними висловлюваннями Трампа з будь-якого приводу, ніж новиною про знахідку рідкісного середньовічного рукопису, який замаскували під обкладинку та вшили в палітурку іншої книги. Мова йде про невідомі раніше історії про Мерліна та короля Артура. Можна лише уявити, як би радів з цього відкриття Умберто Еко. А так, ми, звісно, дякуємо дослідникам з бібліотеки Кембриджського університету за унікальну знахідку, але у нас тут найгірший з часів Ніксона президент США несе якусь дичину, тож до біса середньовічні манускрипти! Ми потребуємо більше “Covfefe” і ми потребуємо цього зараз! І це при тому, що Трамп – базікало, і навіть тисяча його слів не варта жодного слова зі знайденого у Великій Британії манускрипта.
Не менше, ба навіть більше, мене вразила новина, що в Парижі знайшли бюст з могили вокаліста The Doors Джима Моррісона. Майже сорок років тому скульптуру було викрадено з цвинтаря Пер-Лашез. Бюст, що був зроблений з македонського білого мармуру, вважався втраченим з 1988 року. Аж ось у 2025 році у Парижі його випадково знайшли під час обшуку у зв’язку справою про шахрайство. Поки що незрозуміло чи повернуть скульптуру на одну з найвідвідуваніших могил Пер-Лашез, але це новина так новина! На відміну від будь-яких заяв МЗС Китаю щодо війни в Україні. Вони – ці заяви – настільки позбавлені сенсу, що легше їх ігнорувати зовсім, ніж тиражувати знов і знов…
Якось я перебував у короткостроковій поїздці до Боснії і Герцеговини. У місті Требинє поряд з монастирем Херцеговочка-Грачаница я побачив віслюка, який лежав на траві під спекотним сонцем. Віслюк був, як мені здалося, трошки засмучений і це, своєю чергою, засмутило вже мене. Навколо були такі гарні гори, десь внизу звивалася річка Требішниця, а віслюк мав лежати тут – біля кілка, до якого його прив’язали. Пізніше я подумав, що цей образ має форму такого собі екзистенційного жарту. Можливо, якби не було кілку та ланцюгу, то віслюк все одно нікуди не пішов би. Нащо милуватися горами та річками, якщо він не розуміє цієї краси? Або, можливо, якби не це ув’язнення, то він би відчув запах свободи та віддав би належне цій красі навколо нього. Не знаю. Знаю лише, що багато новин нагадують мені про цей ланцюг.
