В дусі нинішніх часів
Новий президент Польщі Кароль Навроцький — цілком в дусі нинішніх часів. Від "полунички" в юності до специфічних заяв про геополітику, сусідів та історію.
Тому:
1. Треба прийняти цей вибір сусідів. Власне, як і всіх, з ким ми маємо справи, а не битися в істериках і накручувати градус ненависті. Така мода на політиків у нинішньому десятилітті: хтось серіального героя вибирає, хтось тіктокера, хтось Дональда Трампа, хтось жіночку, яку Ілон Маск розкрутив по соцмережі Х.
2. З огляду на минуле місце роботи нового лідера — треба ретельно скласти тези стосовно Волині, УПА, Степана Бандери, поведінки українців на шашликах під Гдинею, де пʼяні рила міряються, хто краще проспіває патріотично "Червону калину". Тут точно будуть спекуляції і відра популізму.
Попередній президент, цілком собі друг України Анджей Дуда теж не раз ляпав дурощі в нашу сторону — останній раз кілька днів тому про "бандерівські повʼязки на руках" і всяких там геноцидників із УПА.
Цей потужний телеефір на Kanal Zero не завадив йому через два дні виписати найвищий орден "за заслуги перед Польщею" для Буданова. Елітний польський розвідник із аналогу ГУР МО запевняв на врученні цієї цяцьки, що "такого партнерства, як в Польщі та України в умовах війни з РФ" — не було і не буде. А саме цікаве, що очільник української розвідки публічно порівнював себе з Бандерою, Петлюрою та Мазепою)
Тому словесного блуду буде багато. Пора самим активніше грати в цей політичний теніс.
Далі Славомір Ментцен підросте. Той взагалі ролики знімав антиукраїнські під львівською оперою і вміє працювати ножками. Дуже перспективний і опасний молодий політик.
всі польські політики піднімають тему Волині, а цей ще й був директором інституту пам'яті, йому по роботі це потрібно було робити
разом з тим, він ненавидить рашу і комуністів, та ще й футбольний ******* в молодості
значить, з ним можна знайти спільну мову
А в Україні все СУМНО та БЕЗПЕРСПЕКТИВНО - нескінчена війна та нескінчена влада , яка саме нескінченість цієї необов'язкової війни вважає головним аргументом про відсутність виборів на незмінність влади.
Спочатку пишете про
Що гарного бачать венгри в Орбані, словаки в Фіцо, амери в Краснову, та тепер от поляки теж обрали монархіста. Людство глупішає
Вам відповідають, що це ще українці почали цей тренд і ви такі
Давайте без "давайте". Йшлося саме про поляків. Обговорюйте за темою.
Оце класика двомислення та лицемірства
ГК зробила величезну помилку, вдруге висунувши Рафала.
Висунула б Сікорського - виграла би. Це проблеми ГК.
Не дай Бог нашим мавпам інфантильним щось квакати.
У нас є тільки Румунія, Польща та Молдова.
Щоправда, угорці та словаки за гроші спокійно все роблять) але наразі вони не союзники.
У Польщі переміг Навроцький. Я дуже дивуюся чому у нас так ідеалізують Тшасковського і ПО, сприймаючи їх за друзів, а ПІС за ворогів. Тільки тому, що Навроцький зробив заяву перед другим туром про неприйнятність вступу України до НАТО і маніпулятивно використовував тематику польсько - української війни 1940 - их? Так це ж передвиборчі ігри і пропаганда. Загравання з електоратом. Ви уявляєте Качинського і ПІС як промосковську силу? Майже всі мої польські друзі і колеги в польсько - українських проєктах - старі переконані українофіли - професори, харцери, священики, журналісти голосували за Навроцького.
Взагалі, для нас це добре, коли уряд ПО, а президент ПІС. Не буде перегинів в один чи в інший бік, буде балансування. Проти України вони не підуть, бо їм це невігідно - Москва дихає в потилицю.
Для кожного ж віруючого християнина поразка Тшасковського - надія на те, що Польща залишатиметься у Європі країною, де шанують гідність Життя людини від зачаття до природної смерті. Країною, де не буде узаконенне вбивство дітей на конвеєрі, як це є в Україні та Ерефії. Це тема і проблема онтологічна, сутнісна, набагато глибша і серйозніша, ніж поточна політична риторика і боротьба. Йдеться про те чи ми залишимося людьми чи ми гірше хижих тварин. Чи Європа залишиться християнською, чи стане безбожною і вимре.
Коли у країні заборонені аборти, то відповідальність за вбивство лежить на татові, мамі дитини і медиках, які здійснюють убивство. Коли аборти легалізовані у країні - відповідальність на всіх - на мені, священикові, на інтелігенції, лікарях, вчителях, чиновниках і на всіх без винятку дорослих. За всі такі нерозкаянні гріхи доводиться відповідати. Що чекає наші народи і держави, де вбивають дітей? Чи політичні кола, які підтримують це безросудство і злочин заслуговують на нашу прихильність. Що ця ідеологія і практика може подарувати мені, моїм дітям, народу, країні, світу?
Добре, що у Польщі обрали президента, який не підпише закон про легалізацію абортів, політика не проукраїнського, а пропольського і антиросійського. Переконаних українофілів на польському політичному Олімпі поки немає, але і відвертих українофобів теж.
А стосовно Польщі, вона стратегічний партнер і крапка, яку б діч вони там не несли на телебаченні. Наша політика в питаннях минулого має бути стримана, базована на основі фактів, і добризичлива з посмішкою, навіть якщо ми один одному гидоту кажемо. Можна німців долучити до розрулювання цих питань, вони теж приділяли багато уваги цим територіям, і мають виважений підхід до історичних подій. А третя сторона позитивно налаштована і до нас, і до Польщі, може стати таким собі голосом розуму.