Природа країн Европи стає джерелом викидів парникових газів
У 2022 році у Фінляндії був прийнятий закон, згідно якого країна зобов’язалася стати вуглецево нейтральною до 2035 року – найамбітніша кліматична мета у світі. Впевненість у досяжності цієї мети вселяв той факт, що близько 70% території країни займають ліси, болота і торф’яники, які десятиліттями були надійним поглиначем СО2, перекриваючи всі антропогенні викиди. Проте починаючи з 2010 року абсорбційний потенціал фінської природи почав швидко втрачатися, досягши нуля в 2018 році і перетворившись на джерело викидів в 2021-22 роках. Фінляндія з 1990-х рр. скоротила свої викиди на 43%, але це важливе досягнення тепер фактично нівельоване, оскільки через втрату головного поглинача рівень чистих викидів парникових газів залишився незмінним за останні 30 років і віднині буде тільки збільшуватися.
Кліматичний колапс фінської екосистеми має величезні наслідки для багатьох інших країн світу, які досі покладалися на природні фактори поглинання ПГ як спосіб компенсувати власні викиди. Це особливо стосується регіонів з великими тропічними або бореальними лісами. Адже досягти вуглецевої нейтральности неможливо, якщо ваша територія є чистим джерелом викидів, бо це означало би зупинити повністю всю економіку.
Щодо однозначних причин цієї тривожної трансформації у Фінляндії немає спільної думки. Серед ймовірних чинників називають продовження видобутку енергетичного торфу і промислову вирубку лісів. Ряд експертів вказують і на глобальне потепління як на головного винуватця, тому що високі температури (+30°С влітку в Скандинавії вже стало ледь не нормою) розморожують промерзле дно водно-болотних угідь і висушують ґрунтову підстилку лісів, посилюючи випаровування метану і вуглекислого газу. Крім того, великі масиви лісів були висаджені після другої світової війни і сьогодні досягли свого вікового піку і починають природно відмирати або гинути внаслідок спричинених інвазійними шкідниками хвороб, а часті періоди затяжної сухої погоди не дозволяють виростати новим саджанцям.
Подібна до Фінляндії картина спостерігається і в інших країнах ЕС, зокрема у Франції, Німеччині, Чехії, Швеції, Естонії. За останні 15 років абсорбційний потенціал природи в середньому по ЕС зменшувався щороку на третину(!).
На цьому тлі фантасмагоричним дисонансом звучать заяви представників лісової промисловости і міністерства фінансів Фінляндії про те, що скорочення площ вирубки лісів і екологічні природозахисні заходи завдадуть шкоди економіці і можуть скоротити ВВП на 2%. Натомість вони тикають пальцем у бік брудної енергетики і вимагають переглянути занадто амбітні кліматичні цілі (так нібито між 2035 і 2050 роком щось зміниться і цілі будуть досягнуті).
Наостанок на цю тему варто згадати інший феномен, зафіксований наприкінці 2023 року в дослідженні Пенсільванського університету, а саме: з підвищенням температури рослини заради виживання міняють свій метаболізм (фотореспірація заміняє фотосинтез), починаючи поглинати кисень і виділяти вуглекислий газ…
Джерело:
Олександр Александрович, посол з особливих доручень МЗС України
з вивчення міжнародного досвіду трансформації економіки
