"Юридична годівниця" у Мін’юсті: як бюджет щороку втрачає мільйони доларів

Відстоювати інтереси держави у міжнародному арбітражі справа непроста та, як виявляється, й недешева. Щорічно Україна витрачає мільйони доларів на оплату іноземних юридичних радників. Найбільшим замовником таких юридичних послуг в Україні є Міністерство юстиції на яке покладена функція представництва інтересів держави у судових та арбітражних інституціях. Але на міжнародному рівні Мін՚юст робить це не самостійно, а через залучення іноземних юридичних компаній. Ніби все логічно і зрозуміло, однак, якщо розглянути ситуацію пильніше – виникають запитання. Головні з яких: хто розпоряджається мільйонами доларів з бюджету? Як контролюються ці витрати? Та чи не завдає ця схема збитків державі?

Як все відбувається?

Умовна іноземна компанія "Х", яка наприклад, мала частку в компанії "Y" в Україні, потрапила під українські санкції, але вважає їх безпідставними. Вона звертається до однієї з арбітражних інституцій за кордоном і вимагає від України зняття обмежень та, ймовірно, компенсацію. Відстоювати інтереси України має Міністерство юстиції, яке шляхом переговорної процедури відбирає фірму для надання юридичних послуг і, через те, що позов розглядатиметься не в Україні, відбір відбувається серед іноземних компаній. Обирається юрфірма, з яким укладається угода. Далі, доволі часто, іноземна компанія бере у якості субпідрядника українську юридичну фірму, яка покликані допомогти розібратися в нюансах вітчизняного законодавства.

Масштаби вражають

З 2016 року, згідно з даними Сlarity-project, Мін՚юстом було укладено більше двох сотень подібних угод з іноземними компаніями. Тобто практика існує роками, але з 2022 року вона набула ще більшого розмаху. Так, лише за 2024 рік Міністерством було реалізовано 27 таких угод https://clarity-project.info/tenders?entity=00015622&classification=791 і загальна їх вартість перевищує 13 млн доларів (вартість деяких угод обраховувалося у євро, тому ми заокруглили суму до мільйонів). Для порівняння у 2022 році Сlarity-project відображає 22 угоди. Звісно для такого зростання є і об’єктивні причини – Україна вичищає пов'язаний з росіянами бізнес, запроваджує санкції, відбирає активи і не всі з цим погоджуються. Та як це буває дуже часто – диявол криється у деталях.

Врожайний період

У травні 2022 року посаду заступника міністра юстиції, який відповідає за напрямок міжнародного співробітництва та представництва, обійняла Ірина Мудра. Вже менше ніж за два місяці після її вступу на посаду міністерство відновлює активне укладання угод з іноземними компаніями, яке було призупинене з початком повномасштабної агресії росії, і, примітно, що переходить на розрахунки у доларах та євро – до того загальна вартість виконання послуг обчислювалась у гривні. Ще одним примітним моментом є те, що переможцями у закупівель ставали одні і ті ж компанії.

Слідом за Мудрою до Мін՚юсту приходить Інна Богатих, яка спочатку очолює Департамент санкційної політики, а після переходу Мудрої до Офісу президента, обіймає посаду заступника міністра. Напрямки, які стають сферою відповідальності Богатих, аналогічні тим, якими опікувалася у Мін՚юсті нинішня заступниця керівника ОП.

Звертає увагу не лише те, що обидві посадовиці прийшли до Мін՚юсту майже одночасно, а й той факт, що обидві вони вийшли з банківського сектору. І якщо Мудра працювала у державному "Ощаді", то Богатих на початку 2022 року влаштувалась до "Альфа-Банку" - тоді ще не націоналізованого і пов’язаного з росіянами. Але те, що вони працювали у таких різних банківських установах, не відміняє того, що Мудра та Богатих знайомі давно. І як вказують джерела з банківської сфери – не просто знайомі, а й доволі тісно товаришують. Підтверджують їх дружні стосунки і спільні фото у Фейсбук https://www.facebook.com/photo.php?fbid=6284923214966060&set=pb.100003453320638.-2207520000&type=3

За таких умов напрошується логічне запитання – чи не могла Мудра надати рекомендації чи сприяння для призначення своєї подруги на високу посаду у міністерстві, коли переходила працювати в ОП? І чи могла передати "у спадок" не лише контроль над двома департаментами - санкційної політики і міжнародного співробітництва та представництва, а й списки обраних юридичних консультантів? Відповідь доволі очевидна.

А ситуація із залученням іноземних юркомпаній, яка розгорталася з часів роботи Богатих у Мінюсті, лише її підтверджує. Така спадковість, вочевидь, дозволила не лише зберегти існуючий "статус кво", а й масштабувати напрацювання. І Мудра, і Богатих, перебуваючи на посаді заступника міністра, курували Департамент міжнародного співробітництва та представництва, який відповідає за залучення іноземних юридичних компаній для представництва України у міжнародних арбітражах. https://minjust.gov.ua/m/departament-mijnarodnogo-prava-ta-predstavnitstva

Саме у Мін’юсті, а точніше у згаданому Департаменті, визначають яких юридичних радників залучати. Також до повноважень цього Департаменту входить - планування витрат, пов’язаних із захистом прав та інтересів України під час урегулювання спорів, розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України. Але тут є нюанс, на якій свого часу вказували навіть у самому Мін’юсті https://rp.gov.ua/upload-files/Activity/Collegium/2021/26-3_2021/Zvit_26-3_2021.pdf - визначити точно скільки буде витрачено годин на надання юридичних послуг у наступному році, або навіть на початку року (навіть просто перед написанням відповідного процесуального документу чи відвідання суду) неможливо. Тому свої розрахунки юридичні радники надають виходячи з наявної попередньо інформації, досвіду надання послуг, виконання аналогічних чи схожих завдань у минулому.

Тобто все розраховується приблизно, "на око"? І хто в таких умовах завадить закласти більше? Держава щедро фінансувала за часів Мудрої, потім за часів перебування на аналогічній посаді Богатих, і продовжує фінансувати роботу юридичних радників, але сама система розрахунків витрат та й контроль за цими витратами – викликають сумніви. За таких умов легко припуститися "помилки", що може коштувати бюджету України десятків чи сотень тисяч, а може й мільйонів доларів.

Витрати, витрати, витрати…

Більшість коштів, що виділяються на захист прав та інтересів України у міжнародних судових та арбітражних інстанціях, йдуть саме на оплату послуг юридичних консультантів. Як ми вже зазначали лише за 2024 рік ми нарахували угод на загальну суму понад 13 млн доларів. Але скільки ж фактично отримують юристи?

В середньому один іноземний юридичний консультант обходиться бюджету України у 800 доларів США на годину. Але загалом ціни можуть доволі суттєво варіюватися залежно від компанії та рівня юриста чи іншого співробітника (наприклад, діловода). Зокрема, гонорари деяких закордонних юристів можуть перевищувати і 1400 доларів за годину, тоді як інших працівників чи залучених українських правників зазвичай не перевищують 300 доларів. Але цікаво, що загалом не так важливо, що саме роблять залучені консультанти - готують аргументацію до позову чи просто тиждень сканують документи – їхня робота все одно оплачується у повному обсязі у відповідності до встановленої "такси". Це стосується як іноземних консультантів так і їхніх українських партнерів.

Загалом же тема залучення українських юридичних партнерів потребує окремого прискіпливого розбору, адже, як раніше зверталася увага, загалом до цієї роботи роками залучаються одні і ті ж компанії https://zib.com.ua/ua/155823.html. Виходячи з повноважень Департаменту міжнародного співробітництва та представництва не складно зробити припущення – хто ж редагує список цих компаній.

Справи, в яких іноземні юристи представляють Україну, тягнуться роками, а гонорари консультантів тим часом зростають. Наведемо приклад, "Latham & Watkins (London) LLP", роками представляє Україну справі за позовом компанії "Gilward Investments B.V." (остання була акціонером авіакомпанії "АероСвіт" до її банкрутства), і якщо ще в 2023 році гонорар найдорожчого юриста з групи становив 1345 дол./год, то за контрактом від 2024 року вже 1480. І це не єдиний приклад. Тенденція доволі очевидна.

Ще один нюанс, який привернув нашу увагу – у договорах з іноземними юркомпаніями вказується, що кожен залучений співробітник детально фіксує витрачений час, а на основі цих даних складається загальний звіт для замовника з детальним описом послуг та витрат часу, кожного фахівця залученого до роботи. Однак, наприклад, на сторінках закупівель у системі Рrozorro ви не знайдете такого детального звіту про надані послуги. Звісно, можна посилатися на договір про конфіденційність між юристом та його клієнтом. Але зважаючи на суми витрат з державного бюджету будь-яка закритість породжує додаткові питання.

Топ-5 найдорожчих контрактів часів Мудрої та Богатих

Для того, аби ви наочно могли оцінити про які суми йдеться наведемо лише декілька прикладів найдорожчих контрактів за минулий рік.

Ось лише п’ять прикладів закупівель 2024 року:

1.Справа за позовом компанії "Gilward Investments B.V." до держави Україна. Нідерландська компанія була найбільшим акціонером авіакомпанії "АероСвіт", що припинила свою діяльність у 2014 році. Позивач прагне отримати компенсацію в розмірі понад 695 млн дол. та відсотки за збитки. Вартість угоди https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-05-29-006564-a

становить 1 710 000 доларів. У торгах взяла участь і перемогла одна компанія Міжнародна юридична фірма "Latham & Watkins (London) LLP".

2. Справа за позовом державної корпорації розвитку "ВЭБ.РФ" до держави Україна. російська компанія стверджує, що Україна нібито незаконно експропріювала інвестиції, які "ВЭБ.РФ" здійснила до українського банку ПАТ "Промінвестбанк". Вартість угоди https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-07-23-006454-a на представництво інтересів держави Україна в міжнародному арбітражі сягає 1 900 000 доларів. Тут також був єдиний учасник і переможець - міжнародна юридична фірма "Allen Overy Shearman Sterling LLP".

3. Справа за позовом шведських енергетичних компаній "Misen Energy A.B. (publ)" та "Misen Enterprises A.B." до держави Україна через звинувачення у непрямій експропріації інвестицій у зв'язку з окремими регуляторними заходами. Позивачі стверджують про порушення їхніх прав як інвесторів. На їхню думку Україна допустила застосування до них заходів дискримінаційного характеру, порушила гарантії справедливого та рівного поводження, допустила незаконну експропріацію їхніх інвестицій. Вартість послуг https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-05-29-000393-a складала 500 000 доларів. Переможцем визнана міжнародна юридична фірма "Hogan Lovells International LLP". Ця закупіля відбулася у травні 2024 року. А вже у грудні 2024 був проведений ще одна закупівля https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-12-10-020906-a за цією ж справою на суму 249 980 тисяч доларів, де перемогла ця ж іноземна компанія.

4. Справа за позовом литовської компанії "Modus Energy International B.V." через ретроспективне зниження "зелених тарифів" до держави Україна. У липні відбулася закупівля https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-07-31-005787-a на 1 499 270 доларів, на якому в торгах перемогла раніше згадувана міжнародна юридична фірма "Allen Overy Shearman Sterling US LLP". У грудні була проведена ще одна закупівля https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-12-26-013070-a на 281 200 доларів, де перемогла ця ж компанія. Варто зазначити, що у 2023 році був укладений договір https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-08-02-012417-a на 599 500 доларів, переможцем якого також була компанія "Allen Overy Shearman Sterling US LLP".

5. Справа за позовом китайської компанії "Sinohydro Corporation Limited", яка займалася будівництвом обʼїздної Житомира, до Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України. У травні минулого року у закупівлях https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-05-29-000584-a з очікуваною вартістю 799 600 доларів перемогла міжнародна юридична фірма "Foley Hoag LLP". У грудні ця ж компанія отримала контракт https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-12-10-020519-a на суму 200 000 доларів.

Це лише п’ять випадків, а насправді таких контрактів близько сотні. Загалом за три роки Мін’юст виплатив іноземним юристам понад 30 мільйонів доларів. А справи тягнуться роками, гонорари юристів поступово зростають, потенційні витрати розраховують дуже приблизно, а контроль доволі умовний. У нас не викличе здивування, якщо одного разу виявиться, що суми витрачені на юристів перевищили суму, яку вони виборювали.

Всім вже давно зрозуміло, що в умовах війни кожен бюджетна гривня має працювати на оборону та підтримку економіки. 30 мільйонів доларів – це не просто абстрактні витрати. Це понад 7,5 тисяч дронів DJI Mavic 3T Thermal, які могли б допомогти нашим військовим знищувати ворога.

Примітно, що Рахункова палата неодноразово проводила перевірку Міністерства юстиції і, наприклад, у 2023 році вказувала на неефективне використання коштів https://rp.gov.ua/PressCenter/News/?id=1692&fbclid=IwAR3NYZjuGuqWaNfFwdRMaaUf21d9T08_ejdAvFfby9D5qp6bPARConRhhdc. Перевірка охоплювала 2019-22 роки. Тобто і час перебування на посаді Ірини Мудрої.

Можемо лише уявити, що відбувалося в реаліях повномасштабної війни, коли більшість даних вважаються таємними, аби ворог завчасно не дізнавався потрібну йому інформацію. І коли санкційних обмежень стає більше, а відповідно і більше іноземних компаній виявляють бажання висунути претензії Україні.

Ні, ми жодним чином не проти того аби Україна відстоювала свої права в міжнародних арбітражах, ми не проти залучення іноземних юристів – їх використання об’єктивно виправдане. Але хіба контроль за використанням державних коштів має бути настільки умовним? Хіба неефективне їх використання не підстава задатися питанням – а чи не мають тут місце зловживання?

Поки, замість перегляду та оптимізації цих витрат, ми бачимо лише ріст гонорарів радників.

Після звільнення Інни Богатих з Мінюсту контроль над цим напрямкам перейшов до інших посадовців. Однак, механізми залучення радників та витрати грошей не змінилися. А враховуючи, що людина яка масштабувала цей напрям та перетворила його мало не на персональну справу, наразі перебуває на посаді в Офісі Президента (де опікується юридичним напрямком, зокрема, в аспекті міжнародної співпраці), то можемо припустити, що без контролю з її боку угоди і зараз не укладаються.пос