Популізм – смертельна хвороба під час війни за виживання

Деякі думають, що те, що відбувається сьогодні з Україною – війна, окупація, мобілізація, повітряні нальоти – це щось унікальне, чого ніколи ні з ким не траплялося в історії, і тому вигадують якийсь наш, особливий «український велосипед» – як воювати, як і кого мобілізувати, як розгортати військове виробництво, як відбивати повітряні атаки? – хоча все давно придумано за нас, все це вже було в світовій історії. 

Я вже не раз писав, як організована і проводилася мобілізація в США, і вважаю цю загальнонаціональну систему – призов за жеребом – найкращою і найсправедливішою в світі. Тепер подивимося, як проводилася мобілізація у Великобританії в роки війни (у мирний час у них контрактна армія). 

Коли почалася Перша світова війна, рівень патріотизму зашкалював, і в 1914-1915 роках до армії добровільно мобілізувалися 500 тис. британців, коли потрібно було всього 100 тис. Новобранцям не вистачало навіть гвинтівок і патронів. 

Однак, чим довше тривала війна, тим менше було добровольців (прямо як у нас) і в січні 1916 року ввели обов'язкову військову повинність, і спочатку призивали неодружених чоловіків від 18 до 41 року, а пізніше мобілізаційний вік підвищили до 50 років і також почали брати одружених. Порівняйте з нашою українською мобілізацією з 25 до 60 років. 

Як і у нас, там були противники мобілізації. У квітні 1916 року – через три місяці після прийняття закону про призов – на Трафальгарській площі в Лондоні протестували 200 тис. ухилянтів і членів їхніх сімей. Однак відпетляти від армії було важко, і мобілізація тривала до 1920 року. 

Всього через Першу світову пройшло 5 млн британських військовослужбовців, з них близько 2,5 млн – за призовом. Загинуло 886 тис солдатів, майже кожен п'ятий. У нас – незрівнянні цифри: я думаю, що за весь час мобілізовано всього близько 900 тис осіб. 

Перед початком Другої світової війни, в травні 1939 року знову почалося поповнення професійної британської армії призовниками (мобілізація). Призивали спочатку тільки молодих чоловіків у віці від 20 до 22 років, як найздоровіших і потенційно боєздатних – порівняйте з нашою мобілізаційною політикою. 

Коли Гітлер напав на Польщу, почали призивати всіх чоловіків у віці від 18 до 41 року, і за три місяці мобілізували – увага! – 1,5 млн осіб з 47 млн жителів Сполученого Королівства (без колоній). 

У 1942 році почали забирати в армію чоловіків у віці від 18 до 51 року, а також – увага! – незаміжніх жінок у віці від 20 до 30 років, у яких немає дітей молодше 15 років. З 1943 року мобілізовані відправлялися не тільки в армію, а й на обов'язкові роботи на вугільні шахти. 

Всього з 1939 по 1945 рік через британську армію пройшли 3,5 млн чоловіків і жінок (як за призовом, так і добровільно), з яких загинув приблизно кожен десятий – всього 383 700 осіб. 

Моралі в цій замітці немає – всі війни завжди аморальні, а насильницька мобілізація – тим більше. Однак, коли вибір невеликий – або мобілізація, або окупація, мораль відступає на другий план, і треба просто робити так, як робили інші в світовій історії, а не винаходити наш український велосипед і не намагатися всім догодити.