Блекаут паралізував Чехію. Люди застрягли в метро і в ліфтах

У п'ятницю, 4 липня 2025 року, рівно опівдні Чехія на кілька годин занурилася в техногенний шок. Потужний збій у системі електропостачання паралізував значну частину Праги та низку регіонів країни. Один із ключових центрів Центральної Європи вмить опинився в режимі виживання — без світла, транспорту, цифрових розрахунків і, що найнебезпечніше, без розуміння, коли все повернеться до норми.

Все зупинилося. Одночасно. Без шансу на адаптацію

Аварія, що почалась з технічної несправності на високовольтній лінії V411, буквально розсипала енергетичну систему країни, як доміно. За даними CEPS — головного оператора системи передачі електроенергії Чехії — з ладу вийшла одна з найважливіших підстанцій країни. Вона забезпечувала живлення для східної, північної та частини центральної Чехії, включно з великою територією Праги.

Наслідки стали очевидними миттєво: зупинилося метро, затихли трамваї, тролейбуси зупинились просто посеред вулиць. У багатьох магазинах відвідувачі залишилися на касах із картками в руках — термінали просто не працювали. Сотні банкоматів відключилися, мережі зв’язку зазнали збоїв. Прага опинилася в цифровому вакуумі.

Правобережна Прага — у повному ступорі

Найсерйозніше постраждала правобережна частина міста, де транспортна система буквально завмерла. Лінія "В" метро була першою, яку вдалося частково повернути до роботи — о 12:35. Решта ліній підключились поступово, орієнтовно після 13:00. Але навіть після часткового відновлення мереж, жителі ще довго залишалися ізольованими — без зв’язку, без транспорту, з порожніми екранами банкоматів і вимкненими світлофорами.

Трамвайний рух був відновлений лише на лівому березі Влтави. В інших частинах міста інфраструктура залишалася в стані "замороженої тривоги".

Ліфти, що стали пастками. Пожежники в режимі надзвичайної готовності

Одна з найбільш тривожних складових цього колапсу — десятки випадків, коли люди опинились замкненими у ліфтах. Через раптову зупинку електропостачання, багато житлових і адміністративних будівель миттєво стали пастками для власних мешканців. Особливо небезпечними стали багатоповерхівки, де людям довелось чекати допомоги по 20–40 хвилин — у задушливих кабінах без зв’язку.

Пожежники та рятувальні служби по всій країні працювали безперервно. Найбільше викликів надходило з Праги, Центральночеського краю, Усті-над-Лабем, Градець-Кралове та Коліна. В деяких регіонах кількість паралельних аварійних викликів перевищила добову норму в кілька разів.

Оплатити щось? Лише готівкою — якщо вона є

Для багатьох людей цей день став нагадуванням про вразливість цифрової економіки. У магазинах і кав’ярнях продавці просто розводили руками — термінали мовчали. Банкомати не працювали, тому навіть ті, хто хотів зняти готівку, не мали змоги це зробити.

Окремі великі торговельні мережі оперативно запровадили режим обслуговування "лише готівка", але таких було меншість. Малі крамниці, аптеки та сервіси зачинились або працювали в надзвичайно обмеженому режимі. Для частини людей навіть придбання води чи ліків стало викликом.

Медична система: від резервів до межі можливостей

Лікарні виявилися одними з небагатьох інституцій, які були готові до такого сценарію. Більшість із них автоматично перейшла на резервні генератори. Але в менших клініках і приватних медичних закладах ситуація була критичною. В окремих пунктах довелося відкласти або скасувати планові операції, перенаправити пацієнтів до інших лікарень.

Проблеми торкнулися також холодильного обладнання для зберігання вакцин, донорської крові та інших медичних препаратів.

Чи була це атака? Підозри та офіційна реакція

На тлі такої масштабної події швидко почали ширитися версії про можливу кібератаку або навіть диверсію. Проте чеське агентство з кібербезпеки вже через годину після події оприлюднило офіційне спростування: жодних слідів зовнішнього втручання не зафіксовано. Причина — внутрішній технічний збій та перенавантаження на критичній лінії живлення.

Реакція уряду: вулиці під контролем, але в ручному режимі

Прем’єр Чехії Петр Фіала негайно скликав кризовий штаб. На вулиці Праги та інших великих міст було виведено додаткові патрулі поліції, які вручну регулювали рух транспорту на знеструмлених перехрестях. Особливу увагу приділили аварійним службам і забезпеченню швидкого доступу до заблокованих ліфтів та медичних закладів.

Було задіяно резервну інфраструктуру — від мобільних генераторів до аварійних систем зв’язку.

Празький аеропорт — острів стабільності

Попри все, празький міжнародний аеропорт залишився майже єдиною структурою, яка продовжила роботу в штатному режимі. За словами пресслужби, електропостачання аеропорту не було порушене, завдяки резервним лініям та незалежній системі енергозабезпечення. Рейси відправлялись і прибували згідно з графіком, чим врятували ситуацію для частини подорожуючих.

На противагу цьому, чеська залізниця була змушена призупинити частину рейсів у та з Праги. Особливо постраждали електрифіковані лінії в північному та східному напрямках. Для багатьох пасажирів поїздка закінчилася або не почалася взагалі.

Блекаут, який показав: сучасне місто — беззахисне

Цей інцидент став лакмусовим папірцем для всієї Центральної Європи. Він показав, що навіть розвинена, стабільна країна може миттєво стати вразливою. Відсутність електроенергії — це не лише темрява. Це — втрата зв’язку, параліч транспорту, розрив комунікацій, ризик для життя.

Можна скільки завгодно говорити про цифрову еру, автоматизацію і "розумні міста". Але досі головною умовою їхнього функціонування залишається те саме — струм у дроті. І коли він зникає, все решта — лише фасад.