Децентралізовані закупівлі як умова ефективної війни: чому цей механізм потрібно зберегти і вдосконалити

Нещодавно відбулася консультація, організована Офісом з підтримки змін Міністерства оборони України. Захід був присвячений децентралізованим закупівлям — одному з найважливіших інструментів, які дозволяють підрозділам Збройних Сил України оперативно реагувати на виклики війни.
Разом з іншими військовими, представниками ДОТ, АОЗ та експертами ми обговорювали, як саме використовуються кошти, зокрема ПДФО, на місцях, як співпрацюють військові частини із закупівельними агенціями, і що потрібно зробити, щоб механізм децентралізованих закупівель працював ефективніше.
Одна з ключових проблем, яка пролунала під час дискусії, — це значні залишки коштів на рахунках військових частин. Це не завжди результат бюрократії чи неефективного менеджменту. Часто банально немає виробничих потужностей у постачальників: наприклад, український ринок не встигає забезпечити попит на БПЛА чи засоби РЕБ.
У той самий час децентралізовані закупівлі — це спосіб оперативно закупити те, що щойно з’явилося на ринку. На фронті нові рішення часто виникають у польових умовах, їх ще не кодифікували, вони не включені в каталоги. Вони вже рятують життя, однак централізована система не встигає на них реагувати. У цьому контексті децентралізовані закупівлі не просто додаток, а необхідність.
Цей механізм також стимулює розвиток стартапів, які пропонують нестандартні, але дієві рішення для фронту. Що важливо — військові самі стають ініціаторами змін, а не просто споживачами централізованих рішень.
Звісно, є проблеми – наприклад, особовий склад, який відповідає за закупівлі у бригадах, часто не має достатньої підготовки. Але саме тому потрібна системна підготовка, цифрові інструменти для аналізу потреб частин і краща координація між фронтом та Міноборони.
Олександр Саєнко, військовий експерт-аналітик НАКО (Незалежна антикорупційна комісія), військовий аташе у Франції (2011-2012 роки), полковник, командир бригади (2022-2023 роки)
Про це говорять давно. Образно кажучи - нахріна яблука чи яйця для усієї армії закуповувати через МО - це ідіотизм і у сенсі логістики, і у сенці ціноутворення, і у сенсі "контролю якості". Є багато позицій, які можна закуповувати децентралізовано на рівні військових підрозділів. Надмірна централізація зберігається виключно в інтересах шаленої корупції.
Але МО кістками ляже а не випустить "грошові потоки" з липких рук зелених ворюг.
Може бути, може бути.
Тоді взагалі про що ми тут балякаємо?