Бойова підготовка

Бойова підготовка командирів та солдат піхоти за програмою командира дивізії генерала Фреттер-Піко

"Передусім я цікавився розміщенням людей, іх спорядженням та постачанням, забезпеченням харчуванням - це мене турбувало завжди.

Я свідомо обмежив бойову підготовку стрільбами та інтенсивним навчанням на місцевості. З іншого боку, я надавав особливе значення тому, щоб війська мали достатньо вільного часу - вони мали підходити до виконання учбово-бойових завдань відпочившими. Було складно суміщати два цих підходи.

Я тренував офіцерів як командирів з допомогою воєнних ігор на карті та у ящику з піском, який імітував полігон, щоб зробити їх впевненими при ухваленні самостійних рішень і здійснюванні керівництва, навчити мові наказу, техниці складення наказів та доведенню їх до виконавців.

Піхотинець - це окремий солдат у мінімальному за чисельністю підрозділі, який часто може розраховувати тільки на свої сили, переживає масу емоцій, повинен вирішувати окремі самостійні завдання та ухвалювати рішення у обстановці та місцевості, що постійно змінюються.

У всебічній програмі підготовки піхотинця підкреслю наступні пункти:

- бойова розвідка;

- охорона;

- зв'язок;

- використання місцевості та маскування на марші, на полі бою, в обороні, в атаці, у лісі, в населених пунктах;

- спльні дії з важким озюроєнням піхоти та артилерією..

Основну увагу та час командуванню треба приділити для глибокої підготовки інструкторів. Її доцільно проводити за день до бойових навчань в рамках запланованих цілей навчань

Підготовка здійснюється малими групами на полігоні. Учбова військова частина визначає правильні та помилкові дії під час учбового бою. Усі помилки на кожній фазі імітації бою обговорююються та виправляються.

Навчання можуть перериватись, щоб одразу обговорити помилки та знову правильно переграти бойовий епізод.

Бойова підготовка усіх родів військ має проводитись постійно кожен сезон, і передусім по ночах. Сучасний боєць перетворився у нічну істоту.

Тільки жорсткі вимоги та інтенсивна бойова підготовка формують бійця, з якого можна щось питати.

Особливо хочу відзначити учбово-тренувальні заняття по маскуванню, та показ яким чином можливо, пристосовуючись до середовища, ховатись від аеророзвідки.

Нехтування маскуванням коштувало нам багатьох жертв, яких можна було б уникнути".

Максиміліан Фреттер-Пико (1892 - 1984), командир 97-ї дивізії легкої піхоти німецької армії у Другій світовій війні, фрагмент з книги "Зловживання піхотою: німецькі піхотні дивізії у Східній Європі у 1941-1944 роках".