Україна досі має проблеми з тиловими укріпленнями

Водночас, нова, корпусна структура Сил Оборони України дає змогу зміцнити фронтову оборону і допомогти у вирішенні цієї проблеми.

1️⃣ Межі всіх корпусів на лінії фронту мають бути суміжними (жодних прогалин на фронті між корпусами).

2️⃣ Географічні межі корпусу мають простягатися від нульової лінії (лінії фронту) на 60 км углиб території противника. Це є БОЙОВА зона відповідальности командира корпусу.

3️⃣ Водночас географічні межі корпусу мають простягатися й углиб української території від нульової лінії щонайменше на 60 км. Це є ОБОРОННА зона відповідальности командира.

Саме тут Рóсія завдаватиме ударів дронами чи саме тут корпусу, вочевидь, доведеться воювати.

4️⃣ Всі війська та організації в зоні корпусу треба підпорядкувати командиру корпусу.

Не може бути "вільних" (неконтрольованих) підрозділів чи організацій.

5️⃣ Командир корпусу має відповідати і за проєктування та будівництво укріплень.

Отже, корпуси, розташовані перед Сумами та Харковом, мають нести відповідальність за можливу майбутню оборону цих міст.

6️⃣ Всі ресурси для підготовки укріплень треба надати командиру корпусу (а не меру, не військовому адміністратору, і тим більше не бізнесу якогось "друга" — це не їхнє завдання).

Той, хто воює в укріпленнях, має сам ці укріплення підготувати, і йому мають бути надані для цього ресурси.

⏺️ Все це означає повну зміну мислення з боку Генерального штабу ЗСУ — але його керівництво має визнати, що воно досі жахливо помилялося, ба тепер має добру нагоду все змінити.