Коли крадуть надію…
Росіяни ніч за ніччю атакують міста України. Намагаючись вдарити не так по військових об єктах, як по розуму українців. Викликати зневіру, яка має штовхати до капітуляції. Змусити людей бігти, не озираючись. Їхати з України і не повертатись. Вони не в силах проломити фронт і тому атакую тил.
Сама по собі така тактика ніколи не працювала. Ще з часів варварських бомбардувань Лондона Гітлером.
І з українцями не працює. Українці лишаються в своїй країні, навіть коли ворог на намагається показати, що тут немає безпечних місць. Більшість лишається.
Але що тримає людей? Багато чого, насправді. Але для багатьох, особливо тих, хто може собі дозволити поїхати, - це надія. Надія, що коли війна закінчиться, вони будуть жити в заможній європейський країні. Країні можливостей. Ця надія -великий фактор стійкості країни.
Ця надія живить українську економіку і суспільство. Стримає від відчаю молодих і не дуже молодих представників офісного пролетаріату, утримує в країні хлопчиків 15-16 років, чиї батьки приймають рішення не вивозити свою дитину, стимулює українських підприємців інвестувати. Ця надія тримає тил.
І раптом цю надію атакують зсередини. Коли в країні саботуються реформи і починаються політичні репресії, то удар іде не тільки по реформаторам і борцям з корупцією. Атакується та сама надія, яка тримає тил.
Хіба може ця надія вижити поряд із кроками, які ведуть до авторитаризму? Риторичне питання.
Навіщо терпіти війну, якщо після неї ми станемо маленькою Росією?
Навіщо лишатись в країні, де не буде змін і де всі спроби вибудувати верховенство права саботуються?
Чи стане країна членом ЄС, якщо держава рухається до автократії? Чи будуть вибори після війни відкритими і чесними коли зараз ми бачимо ганебні практики, наче списані з дій Путіна?
І ці питання, ці кляті питання. Питання, що руйнують надію. Видавлюють іі навіть із затятих оптимістів.
Всі ці питання з являються в головах людей. І велика частина відповідей може змусити людей зневіритись і поїхати. Ефективніше, ніж шахедні атаки.
Немає більшого злочину під час війни ніж забирати у людей надію. Ніщо не послаблює український тил сильніше, ніж втрата надії на гідне майбутнє після війни. Там, де росіяни не здатні викликати зневіру, можуть впоратись наші можновладці. І дуже не хочеться, щоб у них вдалось. І надія, що вони отямляться, ще не вмерла. Надія, що хтось важливий з ЄС зателефонує і скаже "так не можна" і скаже це таким тоном, що буде зрозуміло, що не можна. Ця надія ще жива. Вона ж помирає останньою…
Як я вас, пане, розумію ...
Сьогодні ми просто розхльобуємо оту заварену кашу, без можливості її викинути на смітник. Бо - війна у відкритій фазі триває... Наші вороги очікують новий Майдан, в якому вже нам не подарують перемоги...
всім же очевидно що в Україні срака бо у влади Оманська Гнида з російськими кротами
Підкреслюю, не самі побудують країну мрій і створять умови, не здобудуть відповідні знання і досвід, не випишуть закони і не слідкуватимуть за їхнім дотриманням, не будуть свідомо обирати у владу гідних кандидатів а не коміків блогерів, повій і бандюків, тощо
Поки основна маса не зрозуміє що шлях до країни мрій не їхній повний холодильник, а дещо більше, ніякої мрії тут не здійсниться. Мрієте уже давно, а результати плачевні
бо, ти працюєш! важко працюєш, багато працюєш!
що б жити в комфортній хаті, що б твої діти отримували найкращу освіту, що б красиво одягатися, що б їздити на ********* авто і нарешті, що б в тебе був повний холодильник.
як що, ти не зелений дегенерат мародер звісно!!! або, будь який чиновник, мєнт, суддя .... , який нічого іншого окрім красти не вміє!!!
повний холодильник? за дешевий газ?
я, втратив зв'язок.
можливо, ви не туди вставили відповідь?
Не холодильник має бути на першому плані. Бо за нього вже голосували весь період незалежності. До чого це призвело?
скільки заробляє головний інженер тойоти чи головний технолог самсунг? а скільки заробляє гурт кей поп?
світ перевернувся. життя буремне та несправедливе.
або, вчиться існувати у нових реаліях, або відповзайте у печеру до динозаврів і воняйте там, своїми спогадами: от в нашє врємя.....
І цим усе сказано.
"шабуньки" зараз будуть активно підмахувати зе-плісняві, тільки щоб кожного з них не чіпали
Решпект пану Фурсі....
а де конкретні пропозиції, як із цієї ситуації вийти? я пропоную повісити сергія фурсу за ноги на майдані - вже хоч якась пропозиція, хіба ж ні? хоч скиглити перестане, а думати, як звідти визволитися.
НЕ МОЖНА робити нічого БЕЗ надії
У політиці і владі потрібнні технократи, а не банкіри.