Про "Хартію", графіті і міську владу Харкова

На першому фото зображений коптер, широко відомий під обʼєднуючою назвою "Мавік". Він виконує багато функцій. В першу чергу це дрон спостереження. Саме вони "висять" над позиціями нашої піхоти, щоб своєчасно виявити наступаючого ворога, або "прочесують" місцевість в пошуках окупантів. Заряду посиленої батареї (так званої "спарки") вистачає на 40 хвилин польоту, тому пілоти організовують "каруселі" - це коли наступний Мавік злітає на заміну попередньому, коли батарея в нього розряджається. Стрім не має перериватися ні на хвилину. Від цього залежить життя бійців в окопах. Відповідно до дистанції і погоди, в "каруселі" задіяно 2 або 3 Мавіки і ще більше додаткових комплектів батарей. Кожен батальйон має 2-3 таких каруселі. Так відбувається ЦІЛОДОБОВО кожного дня. Також Мавіки несуть на собі спеціально виготовлений боєприпас і скидають його на ворога, який був виявлений.

Ціна одного Мавіка 200 тисяч гривень. Витрати Мавіків в бригаді в середньому 250 дронів на місяць, ціна одного Мавіка в базовій комплектації (без додаткових батарей і прошивки) 200 тисяч гривень. Тобто в грошах це близько 50 мільйонів гривень на місяць.

Є ще коптер "Вампір". Це важкий дрон. В нього інші задачі. Він літає вночі (тому що він великий і вдень його легко збити) і бомбить більш потужними боєприпасами позиції ворога, створюючи умови, для просування наших вперед. Або іноді, коли наша героїчна піхота, штурмуючи, натикається на укріплену вогневу позицію, то Вампір, екстрено, фактично в один кінець, вилітає вдень, для того, щоб подавити або знищити ворожий кулеметний розрахунок і тим самим зменшує втрати серед штурмовиків. Вампір "в базі"коштує від 800 тисяч гривень і безповоротні його втрати в бригаді від 20 на місяць. Тобто ще 16 мільйонів.

Є ще дрони-камікадзе, які витрачаються тисячами, засоби РЕБ, антени, ретранслятори, радари і дрони-перехоплювачі Шахедів, які роблять все можливо, щоб не всі Шахеди долітали до міста. Багато чого.

За три з невеликим роки існування "Хартії" з часів заснування, як добровольчий підрозділ, два з невеликим роки як бригада НГУ і пів року як Корпус, Харківська влада допомогла купити дрони "Вампір" на суму близько 20 мільйонів гривень. Тобто на місяць бойової роботи тільки по одній з декількох десятків потреб.

Велика кількість набагато менших громад, українських і іноземних приватних компаній і навіть фізичних осіб, які живуть і працюють за сотні і тисячі кілометрів від Харкова, перерахували набагато більше допомоги бригаді. Це до розмови, що таке "належна і неналежна" допомога.

Тепер щодо графіті. Бригада "Хартія" постійно приводить рекламну кампанію з метою залучення громадян на військову службу. Кожна військова частина має право на соціальну (безкоштовну) рекламу в кожному місті. Міська влада Харкова відмовила "Хартії" в такій можливості. Також міська влада має суттєвий вплив на власників рекламних площин (в народі "бордів"), які відмовилися розміщувати рекрутингові борди "Хартії" навіть за гроші, які готовий сплатити благодійний фонд. Хочу підкреслити: така відмова, це ЄДИНИЙ випадок в усій Україні. В жодному українському місті такого не траплялося.

Тепер про графіті "Хартії", які зʼявилися в місті. Після мого висловлювання в інтервʼю пресі, що Харківська влада не допомагає бригаді, особисто мер Терехов наказав

керівникам комунальних підприємств

КП "ХАР­КІВ­ЖИ­ТЛО­БУД";

КП "ЖИТЛОКОМСЕРВІС"

КП "ХАРКІВСПЕЦБУД"

замалювати саме назву "Хартія", яка разом з іншими бригадами Сил оборони України боронить місто. Доволі цинічний наказ. Але керівники КП побігли виконувати і вивели на вулиці своїх робітників для "зачистки" міста. З таким же ентузіазмом вони замальовували мурали Гамлета Зеньківського і в 18-му і в 22-му роках. Так же зривали патріотичні плакати в місті в 13-14-му під час Майдану. А потім виходили ті ж самі речники і розповідали казки про те, що "я не я і хата не моя, а вони самі себе побили". Це все говорить про те, що нічого у владі Харкова за ці роки не змінилося. Можна "перефарбуватися" в патріота не за день, а за тиждень, робити на камеру компліменти Жадану, дякувати на словах "хлопців на передовій", але нутро не приховати. Воно час від часу і при певних обставинах все одно вилазить назовні. Так сталося і на цей раз.

Вся ця історія не про мурали, або художників, або цивілізований підхід. Це про те, що певні відповідальні особи, які розпоряджаються ресурсами громади, думають, що вони допомагають не війську, а особисто тим, хто звертається про допомогу, і на те, що відбувається на полі бою, їм все одно. Мені особисто допомагати не треба. Все, що я прошу, це підтримувати тих, хто виконує цю важку бойову роботу.

Ми в "Хартії" безмежно вдячні містянам і бізнесу за підтримку. Також, останнім часом, ми зустрічаємо добре розуміння з боку Харківської ОВА і губернатора області, також з боку Обласної Ради. Сподіваюсь так і буде продовжуватися.

Насправді, я б дуже хотів також дякувати за допомогу і міській владі Харкова. Сподіваюсь це колись станеться. І тоді припиниться гра в політику і в особисті образи, і всі наші зусилля будуть спрямовані на подолання зовнішнього ворога.