Економіка ЕС у стагнації, але европейці почуваються щасливими

Такий висновок можна зробити, якщо порівняти ВВП на душу населення в США і в країнах ЕС, виражену в доларах США: приблизно 81 000 проти 40 000 в 2023 році за даними Світового банку. І це при тому, що інфляція в США випереджає інфляцію в ЕС.

В Доповіді М.Драгі «Майбутнє конкурентоздатности ЕС» це релятивне збідніння Старого світу пояснюють, серед іншого, падінням продуктивности праці на 20% в останні 15 років, старінням населення зі скороченням наявної робочої сили, волатильністю цін на енергоносії. Відтак, шпальти провідних західних ЗМІ зазвичай вихваляють сильну американську економіку і висловлюють стурбованість стагнацією на европейському континенті.

Але, як відомо, статистика часто буває оманливою. По-перше, ВВП на душу населення – це дуже недосконалий показник, бо він нічого не каже про внутрішнє майнове розшарування в суспільстві. В західних країнах поляризація зашкалює, коли найбагатші 10% зазвичай мають у власності більше, ніж решта 90%. Крім того, якщо використовувати ВВП за паритетом купівельної спроможности, то цифри вже будуть на рівні: 82 000 дол. США в США проти 61 400 дол. США в ЕС. До того ж в ЕС стабільно зростає Індекс людського розвитку (зрівнявся з США), середня тривалість життя (80,8 років в ЕС проти 77,4 роки в США) і суб’єктивне задоволення життям (по обидва боки Атлантики майже однаково 6,5 з 10 балів, але в США тенденція до падіння, а в ЕС стабільно).

Додамо сюди значно коротший робочий тиждень, а також вищі соціальні гарантії, оплачувані відпустки, допомогу по догляду за дитиною, солідний пакет безплатної медичної допомоги та інші виплати для европейців, які взагалі відсутні в американців, - і картина постає зовсім інакшою.

Існує ще поняття неторгових товарів і послуг, які можуть бути трішки дорожчими вдома в абсолютному грошовому еквіваленті, ніж у країні порівняння, але вартість доставки або подорожі закордон нівелює гіпотетичний виграш.

Подібна асиметрична ситуація може спостерігатися і в доходах. Наприклад, українці масово їздять на заробітки до інших країн Европи, але воліють тратити ці зароблені гроші переважно вдома, бо вдома надовше вистачає, бо в Україні ВВП на душу населення в 2023 році становив всього 2200 дол. США, але ВВП за паритетом купівельної спроможности аж 16200 дол. США.

Мораль цієї статистичної історії така: чим відкритішим є національний ринок (або єдиний ЕСівський ринок) для світової економіки і чим більше він є залежним від зовнішніх впливів, передусім критичного імпорту, тим він є вразливішим до ринкової економічної і фінансової кон’юнктури й, відтак, від цього опосередковано страждає і населення. І навпаки: коли власний внутрішній ринок достатньо ємний, динамічний і диверсифікований, особливо коли йдеться про базові для громадян товари і послуги (вода, їжа, екологія, енергія, транспорт, одяг і взуття, побутові товари і послуги), тоді неважливо, який ВВП або доходи у когось іншого за кордоном.

І ще про щастя: економісти давно вирахували на основі багатьох опитувань громадської думки в різних країнах, що річний дохід приблизно в 75 000 дол. є цілком оптимальним і достатнім для кожної нормальної людини, бо будь-який дохід понад цю суму не приносить жодного додаткового задоволення від життя.  

Джерела:

https://www.oecd.org/en/publications/how-s-life-2024_90ba854a-en.html

Олександр Александрович, посол з особливих доручень МЗС України

з вивчення міжнародного досвіду трансформації економіки