Українська енергетика: борги, хаос і відсутність сигналів для інвестора / Ukraine’s Energy Sector: Debt, Distortion, and No Signal for Investors

Український енергетичний сектор переживає не лише удар від війни, а й внутрішню фінансову кризу, яка загрожує зруйнувати залишки довіри інвесторів. Попри стійкість системи в умовах постійних атак, найбільший ризик сьогодні — не технічний, а фінансовий.

 Балансуючий ринок — замість гнучкості, накопичення боргів

Замість того щоб бути інструментом стабільності, балансуючий ринок перетворився на точку входу для системної заборгованості. Станом на літо 2025 року, борги на цьому сегменті перевищили 35 мільярдів гривень. Зокрема, лише один державний постачальник заборгував НЕК “Укренерго” близько 15 мільярдів, і ця сума зростає на 200 мільйонів щомісяця.

За офіційними даними, загальний обсяг боргів на всіх сегментах ринку перевищує 60 мільярдів гривень. Проблема не в окремих гравцях, а в самій моделі, де кожен винен кожному, а гроші не циркулюють, а накопичуються у вигляді заборгованості.

Це вже не просто технічна затримка — це хронічна неплатоспроможність, яку ринок більше не здатен поглинути.

Інвестори бачать ризик, а не можливість

Стан ринку сьогодні — це червоний сигнал для будь-якого потенційного інвестора. Жоден інвестор не вкладатиме кошти в інфраструктуру чи генерацію, якщо строки оплати за продану електроенергію сягають 12–14 місяців, а правила змінюються в ручному режимі. Платіжна дисципліна відсутня, а механізми компенсації або не працюють, або відкладені у майбутнє.

Балансуючий ринок, замість того щоб давати гнучкість, штрафує. Надлишки електроенергії продаються з коефіцієнтом 0,95, тоді як при нестачі — закупівля здійснюється з коефіцієнтом 1,05. Це деформує логіку балансування і демотивує учасників реагувати на потреби системи.

Система субсидування шкодить платіжній дисципліні

Механізм ПСО, покликаний захищати населення, фактично перекладає фінансове навантаження на інших учасників ринку. А статус “захищених споживачів” надається настільки широко, що значна частина комунальних підприємств взагалі не сплачує за електроенергію вчасно — або не сплачує зовсім.

Це змушує державні компанії накопичувати борги одна перед одною. Як наслідок, навіть у мирних регіонах виникає реальна загроза відключення через борговий тиск, а не через ракетні удари. Харків — яскравий приклад: через накопичення боргів деякі підприємства міста ризикують залишитися без електропостачання.

Нові інвестиції — заблоковані

Приватні компанії масово покидають ринок, не витримуючи конкуренції з державним постачальником останньої надії (ПОН), який надає електроенергію без авансових платежів і без реальної перспективи компенсації.

Водночас інвестиційні проєкти — будівництво маневрової генерації, модернізація мереж, розвиток ВДЕ — фактично зупинено. Немає фінансової моделі, яка дозволила б повернути вкладені кошти в передбачуваний термін.

 Що потрібно зробити

Щоб вивести ринок з кризи й повернути довіру інвесторів, необхідно:

1. Скоротити перелік «захищених» споживачів, залишивши лише ті, що дійсно належать до критичної інфраструктури.

2. Впровадити ефективні розподільчі рахунки з автоматичним і прозорим розподілом коштів.

3. Запровадити чіткий контроль за термінами перебування у статусі ПОН і зробити цей механізм тимчасовим.

4. Скоординувати тарифну політику: виключити дублювання тарифів між послугами передачі й балансування.

5. Створити умови для приватних гравців, забезпечивши рівні правила й передбачувані механізми компенсації.

⸻

 Висновок

Енергетика України має стратегічне значення для майбутнього країни, але сьогодні вона стоїть перед викликом, який не менш серйозний, ніж воєнна загроза: втрата довіри інвестора.

Без негайного реформування фінансової моделі, перегляду статусу споживачів, підвищення прозорості та дисципліни — інвестор не прийде, генерація не буде модернізована, і надійність системи залишатиметься під загрозою.

Моя оцінка однозначна: ринок не потребує тимчасових латок — він потребує нового фундаменту.

Ukraine’s Energy Sector: Debt, Distortion, and No Signal for Investors

Ukraine’s energy sector is facing not only the pressure of war but also a deep internal financial crisis that threatens to destroy what remains of investor confidence. Despite the system’s resilience under constant attacks, the greatest risk today is not technical — it is financial.

 The Balancing Market: From Flexibility Tool to Debt Engine

The balancing market, originally designed to stabilize the system, has become a major source of unsustainable debt. As of mid-2025, arrears in this segment have exceeded UAH 35 billion. One state supplier alone owes UAH 15 billion to the transmission system operator, and the figure is growing by UAH 200 million per month.

According to official data, total accumulated debt across all segments exceeds UAH 60 billion. This is not a case of isolated non-payments — it is a system-wide liquidity trap where everyone owes everyone, and no one gets paid in full or on time.

This is no longer a delay — it is chronic insolvency, and the market is incapable of absorbing the shock.

Investors See Risk, Not Opportunity

The market’s current state sends a clear red flag to potential investors. No one will invest in generation or infrastructure if payment cycles stretch to 12–14 months and market rules change arbitrarily. There is a near-total lack of payment discipline, and compensation mechanisms are either dysfunctional or indefinitely delayed.

Instead of providing flexibility, the balancing market has become punitive. Excess electricity is sold with a coefficient of 0.95, while shortages are covered at inflated prices (coefficient of 1.05). This distorts the basic logic of balancing and discourages participants from responding to system needs.

 Subsidization Model Undermines Market Viability

The Public Service Obligations (PSO) mechanism, intended to protect residential consumers, now shifts an unsustainable burden onto other market players. The designation of “protected consumers” is so broad that many municipal utilities are effectively consuming power on credit, with no practical enforcement of payment.

As a result, even in regions untouched by missile attacks, blackout risks are emerging — not due to war, but due to debt. The city of Kharkiv is a clear example, where parts of critical infrastructure are now at risk of disconnection because of ballooning arrears.

 Investment Blocked, Development Frozen

Private suppliers are exiting the market in large numbers, unable to compete with the state-designated Supplier of Last Resort (SoLR), which delivers power without requiring prepayment or enforcing repayment.

At the same time, investment projects — new generation, grid modernization, storage, renewables — are on hold. There is simply no financial model that ensures return on investment in any foreseeable time frame.

What Must Be Done

To restore investor confidence and get the market back on track, Ukraine needs urgent, systemic reforms:

1. Narrow the list of protected consumers to only truly critical infrastructure.

2. Implement centralized escrow-style settlement accounts to ensure transparent real-time distribution of payments.

3. Limit the period a consumer can remain under the SoLR to restore competition and accountability.

4. Align the pricing model between transmission services and the balancing market to eliminate double tariff distortions.

5. Guarantee predictability and fairness in compensation mechanisms for all market players.

⸻

 Conclusion

Ukraine’s energy sector is strategic for the country’s resilience and recovery. But today, it is facing a threat that could cripple it for the long term: loss of investor trust.

Without an urgent overhaul of the financial model, a review of consumption privileges, stricter discipline, and clear market rules, new capital will not come. No investor will put money into a system that cannot guarantee payment for electricity already delivered.

In my expert assessment: this market doesn’t need temporary patches — it needs a complete structural reset.