Передача протезування під управління МОЗ знищить систему ефективного забезпечення протезами військовослужбовців

Протезування кінцівок в Україні здійснюється за державною програмою, якою керує Міністерство соціальної політики України (тепер уже Міністерство соціальної політики, сімʼї та єдності України). Для військовослужбовців передбачене фінансування, яке покриває найкращі можливі на сьогодні у світі протези. Крім того, кожен захисник, який втратив кінцівку, відповідно до поточного законодавства, має право сам обирати надавача послуг з протезування. 

Ринок відкритий і немає обмежень протезні компоненти яких іноземних чи вітчизняних виробників можуть використовуватися в збірці протезів (компоненти повинні відповідати стандартам ЄС). 

Середній термін отримання протеза нижньої кінцівки на сьогодні становить близько двох місяців. 

За даними, зібраними Protez Hub, понад 97% нових користувачів протезами y 2023-2024 pp в Україні отримали їх за державною програмою. 

Попри досить ефективно функціонуючу систему та достатнє фінансування для захисників, Міністр соціальної політики, сімʼї та єдності вирішує передати протезування під управління Міністерства охорони здоровʼя, мотивуючи це тим, що в системі панує хаос і відсутній контроль. 

Як же працює галузь, які існують проблеми і хто повинен їх вирішувати вже сьогодні? 

Фінансування протезів державою - хто за що платить

Протезування в Україні не є відокремленою послугою в питанні фінансування. Протези - це один з видів допоміжних засобів реабілітації (ISO 9999), до яких входять крісла колісні, милиці, ходунки та ін. Фінансування цих засобів здійснюється Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю відповідно до 321 та 518 постанов Кабінету міністрів України. Висновок про потребу людини у допоміжному засобі реабілітації видається мультидисциплінарною реабілітаційною командою закладу охорони здоровʼя, в якому перебуває людина, а в разі ампутації, протезування здійснюється надавачем послуг з протезування, якого людина обрала. 

Кошти перераховуються Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю безпосередньо надавачу послуг на основі поданої калькуляції, акту прийому передачі виробу та інших супровідних документів. 

Радикальна зміна системи фінансування допоміжних засобів реабілітації призведе до затримок у оплаті за вироби, збоїв у імпорті складових протезів, потенційної монополізації ринку кількома привілейованими гравцями. 

Все це вже було - понад 10 років тому. 

Розуміння викликів у реабілітації військовослужбовців з ампутаціями

Однією з ключових проблем ефективного відновлення захисників, які втратили кінцівки, є відсутність зрозумілого реабілітаційного маршруту. 

6 березня 2025 року Міністерство охорони здоров'я України видало Наказ 405, в якому міститься перелік медичних закладів, призначених для надання реабілітаційної допомоги військовослужбовцям з ампутацією. Створення цього наказу було результатом спільної роботи, в якій важливу роль відіграла команда Protez Hub. Мета цієї ініціативи була простою: поліпшити маршрутизацію пацієнтів і рівномірно розподілити навантаження між медичними закладами в різних регіонах.

Одним із ключових елементів в розробці переліку була географічна доцільність маршруту пацієнта. Ідея полягає в тому, щоб направляти пацієнтів до реабілітаційних закладів, розташованих поблизу їхнього місця проживання. Такий підхід ґрунтується на розумінні того, що безперервність надання медичної допомоги є необхідною умовою успішної реабілітації та реінтеграції в суспільство. Вибір постачальника протезних послуг поблизу постійного місця проживання пацієнта може також значно полегшити взаємодію між фахівцями та оптимізувати технічне обслуговування і ремонт — фундаментальний аспект відновлення.

На жаль, географічна зручність все ще ігнорується, коли йдеться про маршрутизацію військовослужбовців. Існують навіть випадки неформальних домовленостей між деякими медичними закладами та постачальниками протезних послуг, які не ставлять на перше місце інтереси пацієнтів. Це викликає занепокоєння, оскільки не тільки перешкоджає процесу реабілітації, але й впливає на загальне самопочуття тих, хто так багато пожертвував для нашої країни.

Так як маршрутизацією керували і продовжують керувати Міністерство охорони здоровʼя України та Міністерство оборони України, то очікувати, що при передачі протезування під управління Міністерства охорони здоровʼя України, ці процеси покращаться - складно. Навпаки, в МОЗу зʼявиться ще одна величезна відповідальність, на яку необхідно буде виділити додаткові ресурси. 

Що робить Держлікслужба? 

Держлікслужба, чия діяльність координується через Міністерство охорони здоровʼя, була створена у 2014 році з метою:

а) контролю якості та безпеки лікарських засобів, у тому числі виробів медичного призначення, що перебувають в обігу та/або застосовуються у сфері охорони здоров'я;

б) ліцензування господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, імпорту лікарських засобів, гуртової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами;

Надавачі послуг з протезування-ортезування забезпечують військовослужбовців, які втратили кінцівки, виробами медичного призначення і часто є імпортерами та дистриб’юторами протезних комплектуючих. 

Держлікслужба зобов’язана ретельно контролювати те, хто, де і як здійснює протезування, але досвід показує, що ліцензування надавачів послуг з протезування-ортезування здійснюється без належного контролю, представництва протезно-ортезних мереж не перевіряються, а за недотримання норм виробництва та забезпечення протезами чи ортезами Держлікслужба ліцензій виробників не позбавляє. Це призводить до стрімкого зниження якості протезно-ортезних виробів, які видаються військовослужбовцям та цивільним. 

Крім того, кадрове забезпечення постійно зростаючої кількості протезно-ортезних центрів менш ніж задовільне. Нові надавачі послуг з протезування-ортезування, зробивши дорогі ремонти та встановивши найсучасніше обладнання, не можуть гарантувати якість, тому що не мають кваліфікованих, досвідчених фахівців. Вони наймають на роботу людей без відповідної освіти та досвіду, навчають їх нашвидкоруч і допускають до роботи з пацієнтом. 

У ЄС діє директива 2013/55/EU, яка визначає професійні стандарти та професійні функції, які можливо делегувати від одного фахівця до іншого. Допуск до пацієнта низькокваліфікованих осіб, без відповідної освіти та досвіду повністю суперечить цій директиві, а отже, перешкоджає руху України в ЄС.  

У 2023 році команда Protez Hub ініціювала створення професійного стандарту «Протезист-ортезист», який був затверджений МОЗ вже у 2024, саме з метою визначення фахівців, які мають відповідні знання та вміння для роботи з пацієнтом. А у вересні 2024 були створені перші магістерські програми з підготовки протезистів-ортезистів. 

Держлікслужба повинна здійснювати перевірку кадрів надавачів послуг з протезування-ортезування та контроль за тим, щоб лише кваліфіковані протезисти-ортезисти проводили оцінку стану пацієнта, проектували та керували процесом виготовлення медичного виробу, делегуючи техніку-протезисту-ортезисту лише технічну частину процесу. 

Очевидно, що структура, підпорядкована Міністерству охорони здоровʼя України, не здатна здійснювати належний контроль за якістю та безпечністю виробів. 

Можливо, варто навпаки перекласти ці функції на більш ефективну структуру, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю, в рамках Міністерства соціальної політики, сімʼї та єдності України, а не передавати все що повʼязане з протезуванням в Міністерство охорони здоров’я України, яке і так перевантажене і не зможе гарантувати належне і вчасне забезпечення протезами?

Пацієнт повинен мати право вибору надавача послуг з протезування-ортезування

В умовах коли військовослужбовця скеровують у заклад охорони здоровʼя без урахування індивідуальних потреб, географічних та інших важливих аспектів, в умовах відсутності контролю за якістю надання протезно-ортезних послуг з боку Держлікслужби, за відсутності критеріїв призначення протеза або ортеза та без особистої професійної відповідальності фахівця за неякісно виготовлений виріб, позбавляти захисників права вибору надавача протезно-ортезних послуг є злочином. 

Практика створення центрів протезування-ортезування на базі закладів охорони здоровʼя не може бути ефективно та прозоро реалізована в Україні на сьогодні так як цей підхід призведе до величезної кількості проблем, вирішення яких впаде на плечі самого пацієнта та його родини. 

Під егідою забезпечення комплексної реабілітації (де все в одному місці), пацієнти потраплятимуть до низькокваліфікованих виробників протезів, які здійснюватимуть протезування на базі лікарень не гарантуючи якість. 

За таких обставин, маючи лише номінальну можливість вибору, пацієнти не протистоятимуть тиску з-боку закладу, перебуваючи у вразливому посттравматичному стані. 

Такі випадки вже мають місце. 

Натомість необхідно врегульовувати нагальні питання, вдосконалювати процеси взаємодії членів мультидисциплінарної команди в існуючій системі розподілу функцій соціальної сфери та сфери охорони здоровʼя, цифровізовувати процеси передачі інформації про пацієнта між різними відомствами, покращувати інфекційний контроль та контроль за якістю надання протезно-ортезних послуг, а також підвищувати кваліфікацію фахівців, чітко визначивши хто має право працювати з пацієнтом.

Protez Hub вже тривалий час працює над системною трансформацією галузі протезування в Україні, яка має на меті вирішити реальні проблеми. Ми ініціювали створення переліку закладів для ефективнішої маршрутизації пацієнта з ампутацією, є лідерами у роботі над стандартом надання реабілітаційної допомоги пацієнтам з ампутованими кінцівками. До нашого експертного комітету входять найкращі світові експерти галузі і ми регулярно організовуємо навчальні заходи для українських фахівців та підтримуємо програми магістра з протезування-ортезування у трьох університетах України. 

Передача сфери забезпечення протезами з управління Міністерства соціальної політики, сімʼї та єдності України під управління Міністерства охорони здоровʼя України є недоцільною і матиме катастрофічні наслідки, в першу чергу, для військовослужбовців з ампутаціями. Натомість, необхідно вирішувати нагальні проблеми, переважно у сфері маршрутизації та контролю за якістю надання послуг протезування в усіх без винятку провайдерів, незалежно від форми господарської діяльності.