"Дружні обійми" ВООЗ і рф: "відповідь залишилася без відповіді"
Кілька днів тому я нарешті отримав офіційну відповідь від Бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я в Україні на моє депутатське звернення. У запиті я просив роз’яснити позицію ВООЗ щодо її взаємодії з російською федерацією. Привід для звернення був, на мій погляд, доволі ганебний для ВООЗ.
Нагадаю, 6 червня 2025 р. регіональний директор ВООЗ у Європі Ханс Клюге здійснив офіційний візит до москви, під час якого провів переговори з міністром закордонних справ рф Сергієм Лавровим. За результатами зустрічі російською стороною було оприлюднено заяву із закликом до "деполітизації співпраці" на платформі ВООЗ та "посилення координуючої ролі" рф у ВООЗ.
На мій погляд, такі формулювання є абсолютно неприпустимими, оскільки заперечують відповідальність агресора та ігнорують гуманітарні наслідки його дій проти України.
Цим візитом ВООЗ, по суті, проігнорувала численні злочини рф проти цивільного населення України і української системи охорони здоров’я. Нагадаю, що за даними мого колеги, глави парламентського комітету з охорони здоров’я Михайла Радуцького, рф вже зруйнувала понад 2350 об’єктів медичної інфраструктури України — від лікарень і пологових до амбулаторій і центрів реабілітації.
На цьому трагічному фоні і на фоні вже озвученої критики на адресу ВООЗ через вище згаданий візит – і від Міністерства охорони здоров’я України, і від наших партнерів з країн Євросоюзу – мені особисто хотілося б отримати від Всесвітньої організації охорони здоров’я чітку офіційну позицію щодо засудження дій рф проти України і певний план щодо обмеження її співпраці з країною-агресором.
Але, на жаль, "відповідь залишилася без відповіді".
Глава Бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я в Україні Ярно Хабіхт у своєму листі розповів мені і про 24 тис. консультацій, які надала ВООЗ Україні минулого року, і про тренування для 8 тис. українських лікарів. Навіть нагадали, що "у червні 2025 р. ВООЗ на Ukraine Recovery Conference підтвердила свою солідарність з народом України".
Що ж, мабуть, нещодавній візит топ-функціонера ВООЗ до рф і його радше проросійські заяви мали би підкреслити цю "солідарність" з українським народом. На жаль, жодного слова про можливе обмеження співпраці ВООЗ з агресором в листі-відповіді немає.
Що ж, від організації, чий глава активно вихваляв путіна ще до повномасштабної війни, по суті підтримав ХАМАС, а раніше намагався зробити послом ВООЗ диктатора Зімбабве Роберта Мугабе – я нічого іншого і не очікував. Та ще й, імовірно, і десятки мільйонів доларів членських внесків рф до дворічного бюджету ВООЗ даються взнаки.
Тепер питання до наших колег: як нам будувати свою співпрацю з ВООЗ та іншими організаціями, які ніяк не можуть вирватися з "дружніх обіймів" путінського режиму? Як народний депутат і як глава підкомітету зовнішніх комунікацій в парламентському вимірі Комітету Верховної Ради з зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва я пропоную і моїм колегам-депутатам, і представникам профільних міністерств і відомств значно посилити нагляд за будь-якими подіями, які відбуваються під егідою ВООЗ. Так, думка України має бути чітко представлена на таких заходах. Але також контроль за проектами ВООЗ в Україні, за її впливом на політику України має бути суттєво посилений.
ВООЗ, крім консультацій, також займається збором інформації. Подекуди ця інформація може бути чутливою і цікавою нашим ворогам і я впевнений, що на території країни агресора у міжнародних організацій доступ до подібної інформації закритий. Тож потрібен зважений підхід і чіткі обмеження щодо операцій з даними та їх подальшою публікацією у звітах.
Я не виключаю, що у майбутньому перед Україною постане питання щодо доцільності нашої подальшої участі в ВООЗ та інших міжнародних організаціях, які демонструють свою проросійськість. Тим більше, що окремі наші союзники, зокрема, США, вже почали здійснювати кроки в цьому напрямку.