Нічого нового
Бачу, поповзли по нету перепости 1005000 мирного плану, який буцімто Віткофф возив Путіну. На цей раз із польського видання Onet.
"перемир'я в Україні, але не мир;
фактичне визнання окупованих Росією територій шляхом відкладення цього питання на 49 або 99 років;
скасування більшості санкцій, накладених на Росію, і, в довгостроковій перспективі, повернення до енергетичного співробітництва, тобто імпорту російського газу і нафти.
Водночас, як пише видання, цей пакет пропозицій не містить гарантій, що НАТО не розширюватиметься, чого послідовно вимагали росіяни.
Москва також не отримала жодних обіцянок, що військова підтримка України буде припинена. Однак, як повідомляється, останній пункт є начебто прийнятним для росіян".
Питання, що тут нового?
І хіба це оце уже рік мінімум обмусолювалось на всіх майданчиках?
Десь таке той же Келлог в кількох газетах описував.
Тобто, нічого сенсаційного.
Мені більше сподобалось новина про чебурек.
Саме неприємне тут санкції. Але це сигнал для нас, що ними не можуть займатись полуголі баби зі стрьомними вінірами, як щойно така очолювала АРМА. Або якісь мутні людішки, які самі приторговують нафтою чи бітумом. Інакше Росія озброїться і нападе ще разок поки шашлики будуть на шампурах.
Ха-ха. Рашисти, начувайтесь!
Щоб зрозуміти чи буде мир краще війни потрібно спочатку зрозуміти на яких умовах його пропонують. І тоді вже можна буде щось реально оцінювати.
Ваш аргумент про "спочатку треба зрозуміти умови миру" правильний лише частково. Бо якщо стратегія взагалі не передбачає мирних сценаріїв, то й умови ніхто не обговорює, не формує і не виборює на дипломатичному рівні. Ми тоді автоматично обираємо єдиний шлях - нескінченну війну, з її щоденними втратами, виснаженням економіки та депопуляцією.
Відсутність бажання навіть думати про мирні сценарії - це не "принциповість", а стратегічна безпорадність. Мир не завжди на наших умовах, але він дає ресурс і час, щоб ці умови поступово змінювати на вигідніші. А війна без кінцевої мети - це шлях у нікуди, і з кожним днем шансів на "кращі умови" стає менше, бо менше залишається тих, хто міг би за них боротися.
Порівняйте ситуації 2014-2022 рр та 2022-2025 рр.
Я написав, що можна вважати за Перемогу - вихід на кордони і відновлення суверенітету над територіями.
Де написано що це легко досягається і що це буде завтра ?
Чому існують війни? - по вашій логіці не існувало б жодної війни. Агресор напав і "ради збереження життя треба відразу чимшвидше капітулювати". Чому взагалі хтось колись воює? От Гітлер так і казав - ВІН не винний в жодній смерті, винні правителі тих країн які не віддали наказ мирно здатись.
А поки ви думаєте якщо є чим. Війни ведуться за умови миру, бо якщо умова неприйнятна - то тоді війна. І про "поганий мир" - ви дійсно вважаєте що РФ дасть вам шанс на відновлення і накопичення військової міці в разі "поганого миру"?
А у нас немає навіть чітко сформульованого бачення, що таке перемога: повернення до кордонів 1991 року? Зміна політичної системи в РФ? Гарантії безпеки? План інтеграції ветеранів у економіку? Без цих відповідей ми приречені нескінченно "тримати фронт" без розуміння, заради чого саме.
І саме відсутність цього бачення робить ідіотами тих, хто вважає, що "воювати" - це і є стратегія. Бо стратегія - це шлях від поточної точки до чіткої мети. Все інше - хаотичне виснаження людей і ресурсів без гарантій результату.
Є версія, що ІІ СВ не було, а була незакінчена І СВ.