Війни розмовами не виграються

Розумію, що буду не в тренді аналітиків з фб.

Але доля України набагато більше залежить від того, чи втримаємо ми Добропілля, Покровськ, Костянтинівку та Куп'янськ, ніж від балачок на Алясці.

Поки пуйло бачитиме, що може рухатися вперед хоча б на сантиметр на день, тим більше, на кілометри як зараз - він не зупиниться. Під будь-яким приводом.

Поки ми фізично не зупинимо фронт - він не зупиниться.

Банально? Але така реальність. І від того, що хтось вірить, що все саме по собі зупиниться, нічого не зміниться.

Так само, ті, хто сподівається на заморозку силою дипломатії чи що бажання Трампа відірвати рашку від Китаю й дорватися до рашистського бабла може все змінити - мають даремні сподівання.

Нагадаю, що у тій самій Корейській війні, перед тим, як все зупинилося, фронт реально стояв на місці вже майже рік. А перед цим рік обидві сторони безуспішно пробували його прорвати.

...Війни розмовами не виграються.

Чим більше ви абстрагуєтесь від війни - тим скоріше ця війна до вас прийде.

Такі ось прості закономірності.