«STALKER 2» як український маніфест

Власники стандартної версії STALKER 2 тепер можуть апґрейднутися до Deluxe та Ultimate на всіх платформах. Розробники, GSC Game World акцентують, що тепер не треба купувати гру заново: достатньо окремо додати версію у Steam, GOG або Epic Games Store. Для гри це не дрібниця. Це чіткий сигнал «ми – гра довгої дистанції», із підтримкою контенту після релізу й повагою до спільноти.

В нас поки не багато продуктів/брендів, які дійсно стали культовими і глобальними. S.T.A.L.K.E.R. – один з них. І я справді радий, що відбулася його успішна реінкарнація у вигляді другої частини.

У перший S.T.A.L.K.E.R.: Shadow of Chernobyl, мабуть, грали усі. У 2007-му зробила неможливе: поєднала FPS, survival-хорор і напіввідкритий світ, а Чорнобильську Зону перетворила на світовий міф. Так, була «жорстка» технічна частина й баги, але атмосфера, свобода й «жива» Зона — стали стандартом. Комерційно — мільйони копій і статус культової серії.

Розробку STALKER 2: Heart of Chornobyl війна розтрощила буквально: евакуації, релокація частини команди до Праги, втрати, російські хакерські атаки – російськім спецслужбам дуже кортіло зірвати або ж хоча б дискредитувати вихід другої частини. Але команда не просто дотиснула реліз — вона наповнила гру українським змістом, відмовившись від російської локалізації й продажів у РФ. Це принципова позиція, зафіксована публічно ще у 2022-му.

Гру будували вже на Unreal Engine 5 (Nanite, Lumen, WorldPartition), тобто з технічним зазором під роки апдейтів, модів і доповнень. Це — не просто «красиво», це інвестиція в масштабування гри як платформи контенту.

Ключовий невидимий для геймера фактор — поява інвестора Максима Кріппи, який став бенефіціаром GSC Game World і публічно підтверджував: проєкт уже в плюсах, попереду — два DLC і мультиплеєр. Коли в країні війна, «довга фінансова рейка» — це різниця між «випустити й здатися» та «випустити й розвивати».

Паралельно Кріппа — власник NAVI і Maincast та з лютого очолює Федерацію кіберспорту України (UESF). Це важливо не для титулів, а для екосистеми: студія, клуб і медіа під одним інвестдомом = стабільний продакшн контенту, події, трансляції, синергія з гравцями.

Що саме нового несе STALKER 2

• Технологічний фундамент UE5: краща геометрія (Nanite), глобальне освітлення (Lumen), «шиття» величезної мапи без завантажень (World Partition). Це база для патчів, модів і майбутніх розширень.

• Курс на «довгу гру»: апґрейди видань, оновлення, плани DLC і мультиплеєра — студія не закриває двері після релізу, а навпаки розширює всесвіт.

• Порт на PlayStation 5 (і PS5 Pro-покращення) у 2025-му — ще одна хвиля аудиторії і тест зрілості технічного конвеєра.

А ще – підкреслена українська айдентика гри, за що особисто я і, думаю, мільйони інших гравців «респектують» розробникам. Саме не «шароварщина», а позиція: українська мова як дефолт, відсутність російської, культурні коди, присвята захисникам — усе це не косметика. Це — відповідь на питання «для кого і навіщо ми робимо гру». І коли TheGardian називає STALKER 2 «symbol of resistance», то це точне формулювання.

Безперечно, гра стала успіхом, причому системним. По-перше, ринковим: гра вже окупилася, а підтримка триває. По-друге, технологічним: перехід на UE5 відкриває дорогу до життя після 1.0. По-третє, інституційним: у гри є «дах» у вигляді інвестора, який паралельно розбудовує кіберспорт і стрімінг — те, що втягує людей у всесвіт Зони поза синглом. І так, апґрейд стандартної версії до Deluxe/Ultimate — ще один цвях у кришку старої моделі «реліз і до побачення».

Команда проекту показала, що мала і має чітке усвідомлення для чого це все. Як не пафосно це звучить, але STALKER 2сьогодні — цифровий амбасадор України. У ньому впізнають Київ і Прип’ять, нашу мову й гумор, нашу темряву й стійкість. Коли гра виходить за рамки платформи (ПК/Xbox) і йде на PS5, вона виносить наш культурний код на нові аудиторії — без компромісів із совістю. Студії — респект за сміливість і працю в нелюдських умовах. Інвестору —за те, що підставив плече грошима й стратегічно вибудовує інфраструктуру навколо гри.

Якщо у 2007-му S.T.A.L.K.E.R. зробив із Чорнобильської Зони глобальний міф, то STALKER 2 у 2024–2025 робить із України суб’єкта ігоротворення. Це вже не «культ від Маріуполя до Мельбурна», це індустрія, де поруч із крутим кодом — зрілі інвестиції, кіберспорт, трансляції, DLC і порт на PS5. І це, без перебільшень, — наша найвідоміша гра Східної Європи, яка підняла українських розробників у топ-лігу світу.