Якщо тобі дадуть лінійований папір...

Як і в багатьох, але не в усіх, ситуаціях, у скандалі щодо тексту ЕП, мене найбільше цікавить “післясмак”. Я вже давно не є журналістом, хоч і залишаюся публіцистом. Ми з коханою дві доби ведемо дискусію щодо етики, моралі та інших речей у цій конкретній ситуації. Не важко здогадатися, що ми маємо дещо різні погляди на певні аспекти цього скандалу. Хоч вони і не мають принципової розбіжності.

Втім, я повертаюся до “післясмаку”. А він такий, що “слуги народу” взагалі геть забули значення цих двох слів. Це не сенсація, нічого нового. Але. Новину я тут бачу хіба що у тому, що нинішня влада за доволі невеликий строк нехерово так зруйнувала свої стосунки з молоддю. І замість того, щоб визнати свої помилки, вона починає скалити зуби на цю саму молодь. Ці люди, що зараз при владі, не розуміють навіть своїх поточних, не те що потенційних виборців. І ті й інші - доволі молоді, тому це схоже на початок гучного розлучення. Бо влада дуже любить закривати очі на правила, коли їй це потрібно і намагається легкою силою змушувати інших дотримуватися правил, коли їй це зручно. Ну, ось в цьому випадку не вийшло. Знову скажу - я зараз не про джентльменські домовленості та журналістку етику. Про це багато та ґрунтовно пишуть мої колишні колеги. Це дійсно цікавий випадок, де є питання до всіх. Хоч і різні питання. Для дотримання джентельменської домовленості потрібна взаємна повага. Влада, з якогось дива, думала, що це працює в односторонньому порядку. Це багато говорить про ступінь її адекватності. А молодь я чудово розумію. Бачив вже у Х коментар студентки, яка не схвалює дії свого колеги. І впевнений, що вона не одна така. І не бачу у цьому проблеми. Дискусія - це нормально. Ненормально - коли намагаються імітувати її. І завжди пам’ятаю: “Якщо тобі дадуть лінійований папір, пиши впоперек”.