Мінімальна зарплата: Триптих.

Коли дивишся на поняття "Мінімальна заробітна плата", цілком очевидні три речі:
1. Мінімальна зарплата не є мірилом мінімального доходу, що дозволяє жити, а швидше, що дозволяє виживати.
Про знущальне поняття «мінімальний прожитковий мінімум» (2920 грн) взагалі згадувати не буду.
Реальна мінімальна сума доходу на людину, яка самостійно живе в місті, втричі вища.
2. Мінімальна зарплата служить у цій країні інструментом політиків щодо підвищення лояльності маргінальної частини електорату (тобто тих, що не розуміють, що відбувається), а також паралельно пресом, що видавлює з білого та напівбілого бізнесу додаткові відрахування до дірявого бюджету.
Процес чергового підвищення запускається, як правило, в періоди рейтингу, що похитнувся, провалили свої завдання поточних політиків, і закінчується в момент початку нової каденції.
3. Усі суб'єктні учасники цього сумного процесу розуміють, що Мінімальна зарплата - це майже завжди лише офіційна частина реальної заробітної плати, яку отримує співробітник.
Бо хто в здоровому глузді, ведучи діяльність у країні із слаборозвиненою економікою, низькою монетизацією ринку та найнижчою купівельною спроможністю споживачів, платитиме білі зарплати маючи податкове навантаження 45%, а якщо рахувати від «суми на руки», то більше 50%!
І виходить такий собі триптих: Лицемірство, Підлість і Хитрість.
І як підтвердження сказаного вище нещодавні новини: "Правительство збирається зібрати більше податків».
Чи є вихід із цього замкнутого кола?
Звичайно є, і він також очевидний.
Що варто було б зробити зараз:
- запровадити єдиний податок на заробітну плату у розмірі 20% + військовий збір. Щоб обналити на виплату зарплатню стало безглуздо.
При цьому через деактуалізацію вищеописаної зв'язки «вигода-ризик» обсяг реальної податкової бази зросте в рази і незабаром не лише перекриє тимчасовий провал надходжень до бюджету, а й суттєво перевищить поточний рівень наповнення скарбниці.
За рік зробити податковим агентом найнятого співробітника.
Механізм відрахування перенести рівень взаємовідносини громадянин-банк, коли банк, за дорученням громадянина, перераховує заданий % до бюджету з коштів на з/п карту.
Як бонус такого підходу-населення стане громадянами і почне розуміти і цікавитися, що воно платять і куди це витрачається.
Але кримінальна калабаня - Зямбостан - такого не дозволить.
Ой, і хто ж ці лицеміри, падли і хитруни - тобто українськи гниди? Авторе! Тож скажіть: хто вони...
Чи боязко? Дивись і обратка прилетить від цих зелених мударів від влади, а також їхніх сраколизів взагалі і бізнесу зокрема. Еге ж?