Космічні пірати оселилися в столичному виші

"Якщо є море, є і пірати"

Піратьске прислів’я

Для небайдужих до досліджень космосу людей та й до всіх тих, хто безпосередньо дотичний до космічної галузі України, у мене є дивовижна новина: з’явились ознаки того, що в Україні створено новий надпотужний науково-виробничий центр космічних технологій! Саме до такого висновку має прийти будь яка людина, навіть без фахової освіти, ознайомившись з деякими результатами досліджень Національного Технічного Університету України "КПІ" імені Сікорського які опубліковані та є загальнодоступними. Більш того, з цих публікацій має стати очевидним, що наша держава в ці непрості часи здатна виділяти значні кошти на суто космічні дослідження і направляє ці кошти саме для цього наукового закладу, який, як виявляється, є новим флагманом космічної науки України. Інформація виглядає дещо дивною і, напевне, заслуговує на відповідний аналіз та на публічне обговорення. Чому? Тому, що українська спільнота повинна знати, що навчальний заклад, який вважається флагманом вищої освіти та претендує на роль флагману у космічних дослідженнях – це лігво знахабнілих космічних піратів. Звучить жорстко та дещо образно? Добре, наведемо більш офіційну дефініцію - це державна установа, що є місцем працевлаштування та джерелом існування для крадіїв, плагіаторів, імітаторів науки та тих хто їх покриває. Звісно, там також працюють гідні люди, реальні вчені і ця дефініція не розповсюджується на всіх. Але, на прикладі НТУ "КПІ", українська спільнота має знати факти про реальний жахливий стан української науки і про її подальшу деградацію. Хоча, на справді, ми фактично все більше говоримо вже не про науку, а лише про її імітацію.

Публікацій НТУ "КПІ", що прямо чи опосередковано пов’язані з космічною тематикою, досить багато і їх детальний розгляд перетворив би цей блог на long read у десятки сторінок. Без шкоди для смислової ідеї даного блогу цього можна уникнути, розглянувши всього одну масштабну за результатами роботу. Це – дисертація 2025 року на здобуття наукового ступеня доктора філософії "Випробувальний вогневий стенд висотних рідинних ракетних двигунів" яку можна знайти за посиланням: https://rada.kpi.ua/node/2281. Згідно з дисертацією в НТУ "КПІ" було зроблено наступне:

• Спроектовано рідинний ракетний двигун космічного призначення на гіпергольному паливі, до якого входить гептіл (викотоксична та вибухонебезпечна речовина) та аміл (речовина подібна до азотної кислоти);
• Спроектовано випробувальний вогневий стенд з імітацією вакууму (працює також з використанням амілу та гептілу) у складі:
• Газоежекторної установки на базі надзвукової камери згоряння високого тиску;
• Трьох газодинамічних труб;
• Барокамери;
• Систем підводу компонентів палива;
• Систему продувок азотом високого тиску;
• Систему охолодження;
• Автоматичної системи керування вогневими випробуваннями та аварійними ситуаціями;
• Автоматичною системою вимірювань, розрахованою на декілька десятків датчиків;
• Тощо
• Впроваджено технологію 3Д друку металами для виготовлення компонентів двигуна;
• Розроблено теоретичну модель розрахунку термогазодинмічних процесів випробувальному стенді, зроблені розрахунки міцності та стійкості елементів стенду, розраховано охолодження елементів стенду;
• Виготовлено ракетний двигун та елементи стенду;
• Виконано будівництво стенду;
• Проведено експериментальне відпрацювання стенду та технології проведення вогневих випробувань;
• Проведені успішні вогневі випробування двигуна.

У дисертації "скромно" не сказано, що для роботи стенду мали би бути обов’язково використанні ще наступні додаткові системи, які також мали би бути у власності НТУ "КПІ":

• Системи зберігання гептілу, амілу, гасу та етанолу;
• Потужна система зберігання та підводу повітря високого тиску;
• Системи допалювання та нейтралізації токсичних викидів;
• Система обробки та нейтралізації двигуна і компонентів стенду;
• Водяна та азотна системи пожежогасіння;
• Лабораторія перевірки та калібровки засобів вимірювання;
• Екологічна лабораторія.

У дисертації "скромно" нічого не сказано, що у розпорядженні НТУ "КПІ" мали би бути конструкторські підрозділи, що розробляли тисячі аркушів конструкторської документації, супроводжували виробництво, будівництво та випробування. "Скромний" НТУ "КПІ" не вважає за потрібне розказати про власне сучасне виробництво, де мали би працювати десятки людей, про власний 3Д друк і пов’язані з цим речі, про те, як були вирішені численні супутні проблеми.

Згідно з дисертацією все вищезгадане було зроблено в НТУ "КПІ" автором дисертації та його науковим керівником. Що ж, це мають бути, як мінімум, генії рівня Вернера-фон-Брауна, Янгеля чи, наприклад, Корольова. А НТУ "КПІ" має бути надпотужним науково-виробничим центром рівня КБ Південне та ДП Південмаш, або, наприклад, німецького DLR. Довелось мені читати дисертацію колишнього Головного конструктора КБ Південне, який пропрацювавши в ДКБ Південне протягом десь 40 років майже з моменту його заснування і переважно на керівних посадах, вирішив все ж таки здобути науковий ступінь кандидата технічних наук. Так ось, його дисертація за обсягом представлених результатів виглядала значно скромніше.

Виникає питання за які кошти це все було зроблено? Згідно з дисертацією – за державні кошти. На підставі чого? Згідно з дисертацією на підставі відповідності "Концепції Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України". Як все виходить просто. Уявимо ситуацію. Сидить такий собі завідуючий кафедри Космічної Інженерії НТУ "КПІ" і приходить до нього думка: "А чому б нам не розробити космічний двигун на високотоксичному паливі, розробити вакуумний стенд для нього та провести вогневі випробування? Це ж цікаво та відповідає концепції космічної програми України. Це не важливо, що цей двигун здатен працювати виключно у космосі і зараз в Україні він нікому не потрібен". Йде до ректора і каже: "А давай розробим та випробуємо космічний двигун на гептілі". Ректор такий: "А давай. Ти – молодець. За гроші не переймайся". Згідно з дисертації історія походження та актуальність тематики досліджень можна пояснити приблизно так.

Скажемо правду. Більшість матеріалів дисертації були вкрадені у іншої недержавної компанії і використані автором дисертації майже без змін. НТУ "КПІ" вкрав і привласнив інформацію бо в дисертації прямо стверджується, що вона була зроблена саме в НТУ "КПІ" без жодного посилання чи згадки про реальних виконавців та фактичних замовників робіт. НТУ "КПІ", насправді, взагалі не мав ніякого відношення до результатів досліджень ані юридичного, ані фінансового, ані наукового, ані будь якого. Робота була зроблена згідно з відповідними контрактами для закордонного замовника частково за його кошти, а частково за кошти інвестора українського походження. Будівництво стенду і всі випробування відбувалися згідно з контрактом на спеціалізованому державному підприємстві і це не НТУ "КПІ".

Слід сказати декілька слів про якість наукової роботи у НТУ "КПІ", яку наглядно демонструє дисертація. Навіть поверхневого погляду на дисертацію достатньо, щоб побачити недбалість або неповагу до її написання. Я особисто нарахував 33 очевидних помилки, що є критичними для розуміння змісту. Окрім того виявилося, що Розділ 1, де дається огляд того, що зроблено у світі за темою роботи, а також аналізуються невирішені проблеми – це приблизно на 50% плагіат з іншої дисертації. Сама ж дисертація не є науковою роботою, бо там немає науки. Це – реферат із вкрадених технічних звітів, плагіату, та вкрай незначної частини, яку умовно можна вважати авторською. Там немає наукової новизні, там брехня про особистий внесок автора, актуальність теми, причетність НТУ "КПІ", там купа помилок і плагіат. Таке враження, що цю дисертацію, окрім автора, більш менш уважно читав лише я.

Ну що ж, є нагода привітати вчену раду НТУ "КПІ", комітет "Академічної доброчесності" НТУ "КПІ", наукового керівника, та й взагалі усіх дотичних до створення цієї псевдодисертації, з їх професійною деградацією. Слід окремо "відзначити" спеціалізовану вчену раду, створену для захисту цієї дисертації, включно з офіційними опонентами і спитати їх: "Панове, ви вважаєте, що потрібні тільки для офіційного антуражу? В чому ваша реальна наукова функція як членів ради?" Хоча я впевнений, що якраз спеціалізована вчена рада розуміла джерело походження більшості матеріалів дисертації. Але, по-факту, їм на це байдуже, їм на це просто пофіг. Імітація науки, імітація дисертації, імітація її захисту. Панове, пора вже вам виходити на більш високий рівень "наукової" діяльності: імітація імітації. Дуже прикро, що наведений вище "науковий" цирк фінансується за наші з вами податки, шановні громадяни України.

Я брав участь у роботах, результати яких вкрадено НТУ "КПІ", в якості керівника та розробника. У суді мною будуть надані докази фактів крадіжки та академічної недоброчесності НТУ "КПІ", а також наведені факти непрофесійного ставлення наукових співробітників НТУ до своїх службових обов’язків. Немає жодних сумнівів, що у суді НТУ "КПІ" буде все спростовувати і, де-факто, буде відстоювати до останньої можливості своє право й далі безкарно красти інтелектуальну власність, привласнювати авторські права, використовувати плагіат, недбало ставитись до своїх задекларованих службових обов’язків, роблячи це, при цьому, за державний кошт. Сподіваюсь суд розбереться належним чином, а ця справа набуде максимального публічного розголосу.

До-речі, кілька тижнів тому я проінформував НТУ "КПІ" про цю ситуацію і електронним листом надав їм достатньо доказів, сподіваючись що там належним чином прореагують. Мене було проінформовано, що інформацію взято до уваги, але ж у них відпуски, а потім, коли вони почнуть працювати, то будуть дуже зайняті. Мені сказали, десь місяців так через три можливо буде готово якесь рішення, а може й ні. На запитання чому так довго, була відповідь типу не вам встановлювати нам терміни і, взагалі, що ми, пересічні громадяни, розуміємо у науковій діяльності флагмана вищої освіти. Ну подумаєш вкрали, подумаєш плагіат, невідповідність елементарним критеріям дисертаційної роботи, тощо. Ну подумаєш репутація. Є, виявляється, більш важливі справи, а такі дрібниці почекають. Що ж, тоді до зустрічі в суді.