Ситуація зі "зоопарком дронів" зміниться. Це все буде уніфіковано. Виробникам до цього треба вже звикати

Індустрія дронів

Про недоліки "зоопарку дронів", які використовують на війні Сили оборони України, говориться вже не перший рік. Але, як бачимо, ситуація не змінюється. І питання зараз стоїть таким чином: чи вдасться змінити тут ситуацію на краще під час війни чи це у будь-якому випадку відбудеться вже після її закінчення?

Чому у нас виникло таке різноманіття дронів, нещодавно добре пояснив, використовуючи порівняння з підходами російського ворога, виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко.

Росія успадкувала пострадянську систему, яка базується на принципах уніфікації. У них усього п'ять основних моделей БПЛА. Головний ударний – "Шахед", поміжний ударний – "Ланцет", розвідувальні – "Орлан-10" та "Орлан-30", ударно-розвідувальний "Форпост". Тобто вони обрали для кожного сектору відповідальності один основний безпілотник, який постійно модернізують і вдосконалюють.

"Ми пішли іншим шляхом – дали можливість приватному ринку народжувати рішення для здійснення тих чи інших завдань. Тож у нас тільки "розвідників" більш ніж 15 найменувань, а FPV-дронів – просто незліченна кількість. У нас є просто бомбери, бомбери літакового типу, розвідувальні дрони, розвідувально-ударні дрон-ракети, дипстрайки, є ще антидрони – тобто палітра просто колосальна. І по кожному з напрямів – мінімум по 10 виробників", - говорить Федірко.

Також на появу надзвичайно великої кількості видів дронів безпосередньо впливає процес прийняття дронів на озброєння в Україні. Цей процес складається з кількох ключових етапів, які варто розуміти. Оскільки вирішуватися питання прийняття дрону на озброєння може двома шляхами – або через повний цикл або через спрощений допуск.

Ось як виглядає перший шлях. Проводиться повний цикл: від розробки через дослідно-конструкторські роботи до державних випробувань. За результатами цих випробувань видається наказ Міноборони про прийняття на озброєння. Процес звичайно довготривалий — може тривати роками, особливо в мирний час.

Спрощений допуск до експлуатації в умовах війни чи особливого періоду (тобто за наявності термінової потреби) застосовується, коли потрібно оперативно забезпечити війська новими засобами. Він передбачає швидку оцінку ТТХ і такий же швидкий дозвіл на використання, без повного проходження держвипробувань.

Кількість різноматіних дронів від великої кількості виробників збільшилася після того, як восени 2023 року був спрощений допуск до експлуатації засобів РЕБ та БпЛА.

Завдяки цим змінам виробники безпілотників та засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) тепер можуть отримати допуск до експлуатації за спрощеною процедурою.

Ухвалена постанова передбачає такі зміни:

• можливість здійснювати державні закупівлі БпЛА та засобів РЕБ за спрощеною процедурою;
• у разі проведення з державним замовником – СБУ, Нацгвардія, прикордонники – спільних відомчих випробувань допуск до експлуатації відбувається без повторних випробувань і засідання комісії Міноборони. Ці зміни стосуються як РЕБ, так і БпЛА;
• спрощення та скорочення до 10 днів допуску до експлуатації зразків БпЛА та РЕБ;
• розробка Генштабом ЗСУ за кожним видом БпЛА чи засобу РЕБ стандартних технічних вимог, яким повинні відповідати товари для допуску до експлуатації;
• можливість здійснювати закупівлю БпЛА та РЕБ до завершення процедури допуску до експлуатації на підставі акта спільних відомчих випробувань з позитивним висновком або наявності номенклатурного номера НАТО;
• прибрали необхідність затверджувати Технічні умови на зразки безпілотних систем та засобів РЕБ у Генштабі ЗСУ.

Для спрощення взаємодії з виробниками був створений спеціальний сайт, де можна подати заявку на допуск до експлуатації.

Завдяки цим змінам виробники дронів отримали можливість масштабувати виробництво й отримувати швидший допуск до експлуатації.

В результаті у країні значно пришвидшився допуск дронів до експлуатації.

(Обов’язково треба загадати про важливий фінальний етап – кодіфікацію. Незалежно від шляху (прийняття або допуску), застосовується кодифікація — це присвоєння ідентифікатора новому зразку для подальшого обліку та закупівель).

Тому станом на зараз фіксуємо громадну диспропорцію між малою чисельністю тих виробників дронів, які роками добивались і добилися того, що їхні безпілотники були офіційно прийняті на озброєння, такими як PD-2 та "Лелека-100". Та величезною кількістю тих компаній, які отримали за пришвидшеною процедурою лише допуск до експлуатації.

Що ж чекає на "зоопарк" дронів у осяжній перспективі? Як на мене, правильну оцінку тут надав той самий виконавчий директор Української ради зброярів Федірко: "Я упевнений, що із часом кількість виробників дронів буде зменшуватися. Когось поглинуть конкуренти, хтось перепрофілюється. Компанії, які випускають більш ефективне озброєння, матимуть перевагу й у залученні фінансування. Та й укрупнення, об’єднання відбудеться природно. Навіть для країни, що воює, 700 приватних оборонних підприємств – забагато. Думаю, згодом ситуація і з наявним технічним "зоопарком" теж логічно зміниться. Жодна армія світу не воює такою кількістю різноманітного озброєння. Це все буде уніфіковано. Виробникам до цього треба вже звикати".

Також очевидно, що після закінчення війни значну перевагу отримають ті компанії, чиї безпілотники офіційно були прийняті на озброєння. Саме вони й стануть переважно тими, хто поглине конкурентів з тимчасовими допусками до експлуатації. Оскільки останнім знадобиться ще добитися того, щоб їхні дрони були офіційно прийняті на озброєння. Мало того, що цей процес надзвичайно довгий та складний, так ще після війни Україна точно не зможе собі дозволити утримувати десятки майже ідентичних видів озброєння. Хто раніше це зрозуміє ще під час війни - той і буде в більш виграшно ситуації в нових умовах після її закінчення.