Біометан: рік паузи перед проривом/Biomethane: the Year of Pause Before the Breakthrough

2025-й. Україна стоїть на роздоріжжі.

Європа крокує вперед — її план REPowerEU вимагає вже до 2030 року наростити виробництво біометану до 35 мільярдів кубів щороку, а для цього треба щонайменше €37–83 мільярдів інвестицій. У Європи апетит великий: їй потрібне все — і свій біометан, і імпортований.

А що ми?

Ми починаємо рік із величезного потенціалу на папері — 5,9–21,8 мільярдів кубів до 2050-го, і принаймні 1 мільярд кубів до 2030-го. Але у 2025-му це радше мрія, ніж реальність. Заводи, які могли б уже качати зелений газ у трубу, зависли на стадії проектів. Реєстр гарантій походження — працює, але в Європі його не визнають. Закон, що дозволяє трубопровідний експорт (№3613-IX від травня 2024 р.), ухвалено, але ще жодного куба не пішло на Захід.

Україна в 2025-му — це країна, яка тримає в руках ключ, але ще не відчинила двері.

Чому ми зупинилися

1. Війна. Як переконати інвестора вкласти €10–20 мільйонів у завод, якщо завтра його може знести ракета?

2. Економіка. Біометан коштує €50–110/МВт·год, великі установки — близько €70. Газ на TTF на початку 2025-го — лише €27–30. Бізнес-модель не сходиться.

3. Премії. У Німеччині фермер за біометан із гною отримує бонус €60–140/МВт·год. Український виробник цього не має.

4. Мережа. Підключення до ГТС — додаткові мільйони, непідйомні для малих виробників.

2025-й — рік очікування

Пауза. Не фініш, а затримка. 2025-й — рік, коли український біометан ще не став бізнесом, але вже став темою європейських дискусій.

Що далі?

• 2026–2027: інтеграція у ERGaR Cert-X, визнання сертифікатів.

• 2027–2028: перші партії експорту, якщо буде страхування ризиків від EBRD чи IFC.

• 2030: базовий сценарій — 0,5–0,7 млрд кубів, оптимістичний — 1 млрд кубів.

• 2030–2035: можливість дійти до 2–3 млрд кубів.

Фінальна нота

2025-й — рік паузи. Але й рік підготовки. Якщо ми зіграємо правильно, Україна стане тим самим відсутнім пазлом у європейській мозаїці енергетичної безпеки.

І тоді біометан із наших аграрних відходів стане не просто паливом, а доказом: навіть серед руїн війни можна будувати нову, зелену енергетику.

—————————

Biomethane: the Year of Pause Before the Breakthrough

2025. Ukraine stands at a crossroads.

Europe is moving ahead — the REPowerEU plan demands that by 2030 the EU produces 35 billion cubic meters of biomethane annually, requiring at least €37–83 billion in investments. Europe’s appetite is huge: it needs both domestic and imported biomethane.

And what about us?

On paper, Ukraine’s potential is vast — 5.9–21.8 bcm by 2050, and at least 1 bcm by 2030. But in 2025 it remains more of a dream than reality. Plants that could already be injecting green gas into the pipeline are stuck at the project stage. The registry of guarantees of origin works, but is not recognized in Europe. The law allowing pipeline exports (No. 3613-IX, May 2024) has been adopted, but not a single cubic meter has yet crossed the border.

Ukraine in 2025 is like a country holding the key, but not yet opening the door.

Why did we stop?

1. War. How to convince an investor to put €10–20 million into a plant if tomorrow it could be destroyed by a missile?

2. Economics. Biomethane costs €50–110/MWh, with large plants at about €70. Gas on TTF in early 2025 costs only €27–30/MWh. The business model fails.

3. Premiums. In Germany, farmers earn an extra €60–140/MWh for biomethane from manure. Ukrainian producers get nothing.

4. Infrastructure. Grid connection costs millions — unaffordable for smaller plants.

2025 — the year of waiting

A pause. Not an end, but a delay. 2025 is the year when Ukrainian biomethane is not yet a business, but already part of the European energy debate.

What’s next?

• 2026–2027: integration into ERGaR Cert-X, recognition of certificates.

• 2027–2028: first export batches, if risk insurance is secured from EBRD or IFC.

• 2030: baseline scenario — 0.5–0.7 bcm, optimistic — 1 bcm.

• 2030–2035: potential growth to 2–3 bcm.

Final note

2025 is the year of pause. But also the year of preparation. If we play our cards right, Ukraine will become the missing piece in Europe’s energy security puzzle.

And then biomethane from our agricultural waste will turn into more than fuel — it will become proof that even amidst the ruins of war, a new, green energy future can be built.