Про важку і неприємну реальність

Вчора було багато теплих слів, на які заслужив Андрій Парубій.

А тепер, після цього зухвалого вбивства-атентату видатного українського державного діяча та політика, давайте поговоримо про важку і неприємну реальність.

Про неготовність влади протистояти персональному терору рашистів проти відомих і свідомих українців.

Точніше, про нехтування вищими ешелонами влади загрозами терактів і вбивств політичних діячів, якщо вони не належать до правлячої верхівки.

Ми вже знаємо, що Андрій Парубій за пів року до вбивства звертався з заявою про надання йому охорони, але отримав відмову.

І виправдання УДО з цього приводу виглядають жалюгідно і паскудно.

Та й крім УДО в нас є профільна антитерористична структура - СБУ, яка мала би діяти, але зараз красномовно мовчить.

А прохання Андрія про охорону було вже після вбивства Ірини Фаріон, після інформації про підготовку чергового замаху на Сергія Стерненка.

В результаті - 8 рашистських куль у беззахисного пішохода у середмісті Львова.

За 2 майдани, за закон про мову, за внесення до Конституції курсу в НАТО та ЄС, за багатолітню боротьбу в імʼя української нації та держави.

І стовідсотково - Парубій не остання мішень з числа знакових націонал-патріотів у списках ФСБ на ліквідацію.

Згадаймо "списки Зінченка", вбивці Ірини Фаріон, який міг перебувати в контакті або знаходитися під впливом російських спецслужб.

Ці списки потенційних жертв випливли після останнього замаху на Сергія Стерненка у травні 2025 року і в яких є прізвища інших відомих українців - міського голови Дніпра Бориса Філатова, Геннадія Корбана, лідера опозиції Петра Порошенка.

Але слідство, яке веде МВС і якому ці списки відомі з липня 2024 року, повідомило про загрозу життю лише нардепу від партії Слуга народу Максиму Бужанському.

Не надавши ані державної охорони, ані просто інформації про смертельну небезпеку всім іншим.

І це - при бездіяльності з Банкової, яка не скоригувала силовиків вже після оприлюднення цих фактів.

Що в купі й призвело до ненадання охорони й безкарного вбивства Андрія Парубія.

В цих умовах Верховна Рада України просто зобовʼязана створити тимчасову слідчу комісію з розслідування фактів злочинної бездіяльності керівництва правоохоронних органів та держави у випадках ігнорування й приховування загроз життю непровладних політичних діячів.

Я мав честь бути знайомим з Андрієм із давніх міжмайданних часів і працювати з ним і під його керівництвом у Верховній Раді.

Життя цієї світлої ідейної людини варте не лише помсти ворогу, який його забрав, але й відповідальності, погонів і посад тих, хто ним свідомо знехтував.

І хто досі нехтує життями патріотів, яким загрожують рашистські кулі, трута та вибухівка.