Літак з президенткою Єврокомісії був змушений здійснити аварійну посадку: Росія знову втручається в GPS

Інцидент з літаком Урсули фон дер Ляєн продемонстрував новий рівень загрози, що походить від російських дій у сфері електронної війни. За повідомленнями Financial Times, під час наближення до аеропорту в Пловдиві (Болгарія) літак президентки Європейської комісії раптово втратив сигнал GPS у критичній фазі польоту. Внаслідок цього екіпаж був змушений протягом години кружляти над аеропортом, а посадка відбулася лише після переходу на традиційні паперові карти та базові навігаційні засоби.

Речниця Єврокомісії Аріанна Подеста підтвердила, що літак приземлився безпечно, однак сам факт інциденту викликав серйозне занепокоєння у Брюсселі. Анонімні джерела у структурах ЄС наголошують, що мова йде не про технічний збій, а про навмисне втручання, з великою ймовірністю організоване Росією.

Стратегічний контекст

Подібні атаки на системи супутникової навігації не є поодинокими. Росія регулярно застосовує глушіння та спуфінг GPS у регіонах, прилеглих до зон її військової активності, зокрема у Балтійському та Чорному морях. Проте вплив на літак із лідером одного з ключових європейських інститутів має зовсім інший масштаб і сприймається як пряма демонстрація сили. Це сигнал про готовність Москви розширювати арсенал асиметричних дій, спрямованих на дестабілізацію Європи та підрив довіри до базових елементів авіаційної безпеки.

Наслідки для Європи

1. Загроза безпеці польотів. Втрата GPS у критичних фазах польоту створює реальну небезпеку катастрофи. Якщо навіть літаки високопосадовців не захищені від втручань, це ставить під сумнів рівень захисту цивільної авіації в цілому.
   
   

2. Політичний сигнал. Удар по авіації, пов’язаний із президенткою Єврокомісії, можна розцінювати як політичне попередження для Брюсселя та НАТО.
   
   

3. Необхідність контрзаходів. ЄС та країни-члени мають посилити захист критичної навігаційної інфраструктури, інвестувати у резервні системи (наприклад, Galileo) та розробляти протоколи дій у разі втрати сигналу.
   
   

Інцидент у Пловдиві підкреслює, що російські засоби електронної війни перестають бути лише інструментом фронтових операцій і дедалі активніше переносяться у площину стратегічного тиску на європейські інститути. Це перетворює питання авіаційної безпеки на важливий елемент геополітичної стабільності у Європі.

Глушіння GPS – це нова зброя цифрової війни

Це далеко не поодинокий випадок. Глушіння та навіть підміна сигналів GPS (так званий спуфінг) — це прийоми, які вже десятиліттями застосовуються військовими та спецслужбами для маскування та захисту стратегічних об’єктів. Проте сьогодні вони дедалі активніше виходять за межі виключно військового використання, перетворюючись на інструмент тиску, що зачіпає цивільне життя та безпеку міжнародних авіаперевезень.

За даними авіаційного консультанта Алекса Махераса, який оприлюднив інформацію у мережі X, щодня під впливом глушіння GNSS (глобальних навігаційних супутникових систем) опиняються понад 100 комерційних рейсів. Найчастіше перешкоди фіксують у небі над Туреччиною та Іраком, а також у північній Європі — над Балтійським морем та у скандинавських країнах, де подібні інциденти стали майже буденністю.

Російський фактор

Аналітичні дані свідчать, що Росія систематично та інтенсивно застосовує засоби електронної боротьби у прикордонних із Україною регіонах, у Балтійському регіоні. Йдеться не лише про тактичне глушіння для прикриття військових операцій, але й про створення “зон навігаційної небезпеки” для цивільної авіації. Це є своєрідним продовженням гібридної стратегії, де військові технології використовуються для демонстрації сили та створення системних ризиків для НАТО та ЄС.

Від локальної перешкоди до глобальної небезпеки

Для більшості людей збої GPS асоціюються з дрібними незручностями — несправною навігацією в автомобілі чи непередбачуваним рухом побутового дрона. Проте в авіації навіть короткочасна втрата сигналу на висоті 10 000 метрів може стати фатальною. GPS та інші супутникові системи є критично важливими для сучасної авіації: вони забезпечують точність навігації, дозволяють уникати конфліктів у повітрі та особливо необхідні під час заходу на посадку у складних метеоумовах.

Стратегічні наслідки

1. Ерозія довіри до безпеки польотів. Якщо авіаційні системи втрачають надійність через сторонні втручання, це створює ефект доміно у сфері безпеки пасажирських перевезень.
   
   

2. Геополітичний сигнал. Використання електронної війни проти цивільної авіації стає способом політичного тиску, зокрема у відносинах Росії з Європейським Союзом та НАТО.
   
   

3. Необхідність альтернатив. Інциденти підштовхують до пришвидшеного розвитку та впровадження європейської системи Galileo, а також до відновлення уваги до традиційних методів навігації як резервних.
   
   

Таким чином, атаки на GPS — це вже не технічні інциденти, а частина ширшої стратегії, де цивільна авіація стає заручником геополітичного протистояння.

Аналоговий, але корисний

Інцидент із літаком Урсули фон дер Ляєн демонструє, що сучасні загрози у кіберпросторі та сфері електронної війни вийшли на якісно новий рівень. Глушіння GPS — це «безшумна» атака, яка не залишає миттєвих слідів, але здатна паралізувати критично важливі елементи інфраструктури. У даному випадку мішенню стала не лише система навігації, а й безпека однієї з ключових політичних фігур Європейського Союзу.

Від тактичної перешкоди до стратегічного виклику

Подібні атаки відрізняються високою ефективністю та відносною дешевизною. Вони не вимагають відкритої агресії, але створюють масштабні ризики — від порушення цивільних авіаперевезень до потенційного підриву політичної стабільності. Глушіння та спуфінг сигналу GPS стають не просто тактичними прийомами військових, а інструментом стратегічного тиску, що вбудовується у ширший арсенал гібридної війни.

Чи можливе повернення до «аналогової ери»?

Постає закономірне питання: чи загрожує сучасна ситуація тим, що авіакомпаніям доведеться повернутися до традиційних, «допольотних» методів навігації? Очевидно, ні. Супутникові системи залишаються основою авіаційної безпеки, і їх відмова не зупинить глобальну авіацію. Водночас інцидент у Болгарії показує, що резервні механізми — зокрема використання паперових карт і базових інструментів навігації — залишаються необхідним страховим контуром навіть у добу високих технологій.

Ключовий урок

Подія із літаком президентки Єврокомісії нагадує: технологічна залежність робить сучасні суспільства вразливими. У світі, де кіберзагрози дедалі частіше перетинаються з фізичною безпекою, головним завданням стає розробка багаторівневих систем захисту. Це не лише технічне, а й стратегічне питання, яке визначатиме здатність Європи реагувати на нову хвилю гібридних атак.