Невивчені уроки історії

1 вересня 1939 року німецька армія вторглася до Польщі. Привід для війни був вигаданий на колінці – нібито поляки перетнули кордон і напали на німецьку радіостанцію в Гляйвіце.

Есесівці інсценували «бій», для чого привезли з концтабору кількох німецьких в'язнів, переодягли їх у польську форму і застрелили. Нічого незвичайного – сталінська пропаганда звинуватила Фінляндію в обстрілі території СРСР перед початком Зимової війни; путінська – звинувачувала українську армію в переході кордону перед вторгненням 2022 року.

3 вересня Франція і Британія оголосили війну Німеччині відповідно до гарантій безпеки, які вони дали польському уряду. Війну оголосили, але воювати не стали. До самого вторгнення гітлерівців до Франції в 1940 році тривала так звана «Дивна війна», коли «воюючі» сторони практично не турбували одна одну веденням бойових дій, і союзники таким чином просто зрадили Польщу.

Сьогодні Україна так само хоче отримати якісь «гарантії» від західних союзників, як складову частину «мирного врегулювання», і щоб ці гарантії були «не гірші» за п'яту статтю статуту НАТО, тобто, щоб союзники воювали за нас. Такого не буде.

Максимум, що ми можемо отримати - це безполітна зона над західною частиною країни, подалі від фронту, спостерігачі на лінії розмежування, західні інструктори і зброя.

І тут проблема – нам потрібно багато зброї, щоб вистояти у війні з противником, який виробляє зброї більше, ніж всі наші західні союзники разом узяті, і у якого практично нескінченні людські ресурси, але нам не дадуть навіть половини необхідного, тому що зброї просто стільки немає, і багато зброї потрібно для переозброєння Європи.

Хто ж за нас буде воювати, якщо вони будуть беззбройні?..

17 вересня 1939 року Червона армія відповідно до пакту Молотова-Ріббентропа вдарила полякам у спину – почався так званий «Визвольний похід». Україна, до речі, приєднала багато земель в результаті тієї, нічим не спровокованої агресії, давайте будемо чесними. Польський уряд втік до Румунії (куди, цікаво, наші втечуть?), польська армія капітулювала.

Цивілізований світ цілком нормально проковтнув російський напад. Не подавився. Якщо у відповідь на вторгнення Гітлера в Польщу Британія і Франція оголосили Німеччині війну, то у відповідь на вторгнення Сталіна в Польщу ніхто війну Радянському Союзу не оголосив.

Більше того, потім СРСР став ключовим союзником країн антигітлерівської коаліції в боротьбі з нацизмом. (Як і путінська росія може стати союзником США на противагу Китаю). І після закінчення Другої світової війни СРСР поширив свою «сферу впливу» на східноєвропейські країни, включаючи Польщу, яку хотів приєднати до Рейху Гітлер у 1939 році, а в підсумку приєднав до Радянського блоку Сталін.

Переможців не судять. Гарантії ніщо не варті. (Згадайте Будапештський меморандум). Сподіватися можна лише на себе, на свою армію і свій оборонно-промисловий комплекс. І вчити історію.