Молдова напередодні виборів: російське втручання, Придністров’я та контрабандний парадокс

Парламентські вибори в Молдові, призначені на 28 вересня 2025 року, називають ключовими для майбутнього країни, адже вони визначать, чи продовжить Молдова свій проєвропейський курс, чи повернеться під вплив Кремля. Напередодні голосування країна стикається з посиленням російських гібридних атак, проблемою Придністров’я як контрабандного хаба та неоднозначною позицією влади щодо транзиту через молдавські кордони.

Російське втручання: гібридна війна проти демократії

10 вересня 2025 року Європейський парламент ухвалив резолюцію, яка засуджує посилення російських гібридних операцій напередодні виборів у Молдові. Документ, підтриманий 490 депутатами (65 проти, 86 утрималися), наголошує, що Росія прагне дестабілізувати Молдову та зірвати її європейську інтеграцію. За словами президентки Маї Санду, Кремль використовує дезінформацію, фінансування проросійських сил, кібератаки та підкуп виборців, щоб повернути Кишинів у свою орбіту. Зокрема, Служба інформації та безпеки Молдови (СІБ) виявила мережу «матрьошка», яка через дезінформаційні кампанії, спрямовані на молдавську діаспору, намагається підірвати довіру до демократичних інститутів.

Проросійські партії, такі як Партія соціалістів (ПСРМ), комуністи та «Патріотичний виборчий блок», активно використовують Гагаузію та Придністров’я як плацдарми для агітації. У Гагаузії, де проживає 4,6% населення, Кремль підтримує лояльних політиків, таких як Ірина Влах, для просування своїх інтересів.

Придністров’я: контрабандний хаб і геополітична загроза

Придністров’я, невизнана сепаратистська республіка, залишається головним фактором дестабілізації Молдови. Протягом 30 років цей регіон, підконтрольний Росії, функціонує як сіра зона, що стала одним із найбільших контрабандних хабів у Європі. Через Придністров’я проходять потоки нелегальних товарів, включаючи зброю, сигарети та наркотики, що фінансують сепаратистський режим і, опосередковано, війну Росії проти України. Логістичний парадокс полягає в тому, що Придністров’я, не маючи аеропорту, виходу до моря чи сухопутного коридору з Росією, продовжує отримувати постачання через територію Молдови.

Україна закрила кордон із Придністров’ям, а Румунія, як член НАТО, посилює контроль на кордоном з боку ЄС. Проте товари, включно з контрабандою, продовжують надходити через молдавські кордони, що вказує на мовчазну згоду або неспроможність влади в Кишиневі зупинити ці потоки. Президент Молдови Мая Санду, попри проєвропейську риторику, не вживає рішучих кроків для закриття транзиту чи неба для придністровських сепаратистів, які регулярно літають до Москви. Це викликає питання щодо політичної волю або здатністі її уряду протистояти російському впливу, особливо зараз, коли Кремль відволікає більшість ресурсів на війну в Україні.

Відсутність рішучих дій щодо Придністров’я ставить під сумнів ефективність політики Санду. Закриття транзиту через Молдову могло б підірвати економічну основу сепаратистського режиму, але цього не відбувається. Критики зазначають, що Санду, можливо, уникає ескалації, щоб не спровокувати соціальну напругу чи відкритий конфлікт із Росією. Водночас це дозволяє Придністров’ю залишатися інструментом Кремля, який використовує регіон для дестабілізації Молдови та тиску на Україну.

Досить контраверсійна ситуація із постачанням газу та можливе зростання тарифів на блакитне паливо через заміну основного оператора газопостачання посилюють соціальну напругу, яку уряд прикриває війною в Україні. Це може зіграти на руку проросійським силам, які обіцяють «стабільність» і дешеві енергоносії. Партія «Дія і солідарність» (PAS) Санду, хоча й лідирує в опитуваннях, втрачає підтримку через економічні труднощі.

Європейська підтримка та регіональні виклики

Резолюція Європарламенту від 10 вересня 2025 року демонструє підтримку Молдови, але увага ЄС у найближчі тижні може бути відвернута на порушення російськими БПЛА повітряного простору країн НАТО, таких як Румунія чи Польща. Це залишає Молдову сам на сам із проблемами Придністров’я та російського втручання. Спільний візит лідерів Німеччини, Франції та Польщі до Кишинева в серпні 2025 року підкреслив солідарність із Молдовою, але без конкретних дій щодо ліквідації придністровського контрабандного хаба ця підтримка залишається символічною.

Чи вирішать вибори проблему Придністров’я? Майбутні вибори навряд чи кардинально змінять ситуацію з Придністров’ям. Навіть у разі перемоги PAS формування коаліції буде складним через фрагментацію політичного ландшафту. Проросійські сили мали можливість отримати до 30-35% голосів, що ускладнило б формування проєвропейської більшості, проте на щастя 30 серпня Вища судова палата задовольнила апеляцію, подану Центральною виборчою комісією і остаточно зняла з виборчих перегонів партію Moldova Mare («Велика Молдова») на чолі з Вікторією Фуртуне, партію «Відродження» (обидві пов'язані з Іланом Шором) та партію «Центристський союз. Їх ЦВК не допустили до виборів, адже одного з кандидатів виключили через непогашену судимість. Проте без законодавчих змін і міжнародної підтримки ліквідація придністровського контрабандного хаба залишиться риторичним питанням. Молдова ризикує залишатися посередником у контрабандних потоках, які опосередковано фінансують війну Росії проти України.

Ще раз зазначимо: напередодні парламентських виборів 28 вересня 2025 року Молдова опинилася на роздоріжжі між європейською інтеграцією та російським впливом. Резолюція Європарламенту засуджує гібридні атаки Кремля, але основна загроза – Придністров’я –  залишається невирішеною через транзит через молдавські кордони та мовчання влади.. Вибори стануть тестом на здатність Кишиніва протистояти Кремлю, але без підтримки ЄС і НАТО вирішення придністровського питання залишиться віддаленою перспективою, а Молдова ризикує залишитися вразливою до російських маніпуляцій