Непальці створили свій уряд через…Discord

Платформа Discord, яка здобула популярність завдяки ігровим каналам та криптовалютним спільнотам, несподівано перетворилася на інструмент політичної мобілізації в Непалі. 

Понад 100 тисяч громадян приєдналися до віртуальних дискусій, щоб визначити нового лідера країни після хвилі протестів, спричинених урядовою спробою заблокувати соціальні мережі.

Те, що починалося як технічний крок із контролю над інформаційним простором, швидко набуло ознак цифрової революції. Генерація Z, звикла до інтерактивних онлайн-середовищ, використала Discord не лише як майданчик для комунікації, а й як інструмент для самоорганізації та політичної участі. У результаті платформа, яка традиційно асоціювалася з відеоіграми, стала ареною політичних дебатів і символом опору цензурі.

Цей кейс демонструє, що цифрові простори дедалі частіше стають альтернативними інститутами громадянського суспільства, здатними компенсувати слабкість офіційних політичних структур. Для Непалу, країни з понад 30-мільйонним населенням, це означає не лише зміну каналів комунікації, а й трансформацію самої природи політичної влади, де віртуальні спільноти можуть мати вирішальний вплив на державні процеси.

 Події розвивались не зовсім демократично

Події в Непалі отримали свій драматичний розвиток 4 вересня, коли Верховний суд країни підтвердив рішення про блокування 26 популярних платформ соціальних мереж, серед яких Facebook, WhatsApp, YouTube і навіть Discord. Формальною причиною заборони стала відмова компаній зареєструватися відповідно до нових правил, які надавали уряду можливість контролювати інформаційний простір і запроваджувати податки на цифрові послуги. Однак у суспільстві цей крок сприйняли як грубий наступ на свободу слова.

Для молодого покоління, яке вже давно втратило довіру до політичних еліт через корупцію, кланові зв’язки та зростаючу соціальну нерівність, заборона стала останньою краплею. 8 вересня почалися масові протести, що швидко вийшли за рамки мирних демонстрацій і переросли у наймасштабніші заворушення за останні десятиліття. У Катманду протестувальники атакували ключові символи влади — будівлю парламенту, урядові офіси та резиденції політиків.

Ціна протистояння виявилася високою: щонайменше 51 загиблий і понад 1300 поранених у сутичках з поліцією. Політична криза досягла кульмінації минулого тижня, коли прем’єр-міністр Шарма Олі був змушений оголосити про відставку.

Цей розвиток подій підкреслює, наскільки крихкою може бути демократична система в умовах цифрової епохи: спроба обмежити віртуальний простір для молоді призвела не до консолідації влади, а до вибуху протестної енергії, який поставив під сумнів легітимність усього політичного устрою країни.

Discord, як віртуальний парламент 

Вперше в історії технології були на службі демократії. Коли офіційні інститути фактично перестали функціонувати, молоді непальці переключили свою політичну активність у цифровий простір. Саме той простір, який влада намагалася ізолювати. Символом цього переходу став сервер у Discord, створений ініціативною групою Hami Nepal. За лічені чотири дні він об’єднав понад 145 тисяч учасників і перетворився на альтернативний політичний майданчик. Дискусії, що велися в реальному часі, почали транслюватися місцевими телеканалами, підкреслюючи, наскільки швидко віртуальний форум набув статусу центральної арени суспільних дебатів.

Попри відсутність претензій на всеосяжне представництво, ініціатори руху висунули ідею тимчасового лідера, який міг би організувати вибори та забезпечити мінімальний порядок у перехідний період. У цьому контексті функціональні можливості Discord — голосування, текстові чати, відеоконференції — продемонстрували свою ефективність як інструмент для проведення фактично “цифрового національного з’їзду”.

Історія платформи лише підсилює парадокс ситуації. Запущена у 2015 році Джейсоном Цитроном і Станіславом Вишневським для геймерської аудиторії, вона тепер слугує інфраструктурою для політичної мобілізації. Технічні можливості Discord — до 500 тисяч учасників на одному сервері та до 250 тисяч активних користувачів одночасно — створюють умови для масштабних цифрових референдумів, які в традиційній політиці часто потребують місяців організації.

Водночас Discord не був єдиним технологічним “бенефіціаром” непальської революції. Стрімке зростання попиту на засоби обходу цензури підтвердило, що суспільство не готове відмовитися від вільного доступу до інформації. За три дні кількість завантажень Proton VPN зросла на 6 000%, а побоювання повного відключення інтернету стимулювали популярність Bitchat, експериментального Bluetooth-додатку, створеного Джеком Дорсі.

Таким чином, спроба влади обмежити цифровий простір фактично спричинила ефект протилежного порядку: інтернет-платформи стали не лише каналом комунікації, а й інструментом легітимізації політичних процесів, перетворивши онлайн-середовище на арену боротьби за майбутнє країни.

Кіберполітика на практиці: як обирали лідера

Дебати на головному сервері Discord перетворилися на своєрідний експеримент із цифрової демократії, де колективне ухвалення рішень відбувалося у режимі реального часу. Учасники розглядали низку потенційних кандидатів, серед яких популярна інфлюенсерка Растра Бімочан Тімілсіна, молодий політик Сагар Дхакала та відомий соціальний підприємець Махабір Пун. Кожен із них уособлював різні соціальні очікування: від прагнення до нових медійних облич у політиці — до вимоги технократичного підходу та реформаторського мислення.

Однак після кількох годин емоційних дискусій та серії онлайн-голосувань учасники зійшлися на кандидатурі, яка мала символічно ширший консенсус. Ним стала Сушіла Каркі, 73-річна колишня голова Верховного суду, відома своєю принциповою боротьбою з корупцією та незалежною позицією у відносинах із політичними елітами. Вибір на її користь відображав прагнення протестувальників не лише до зміни поколінь, а й до постаті, здатної надати рухові легітимності та стабільності.

https://www.youtube.com/live/P6X1FPwOdZc?si=6i2H1jArmNESXXtP 

Згодом військове керівництво, яке спершу дистанціювалося від протестів, було змушене визнати вагомість цього процесу. Командири провели зустріч з організаторами сервера, офіційно запросивши узгоджену кандидатуру для перехідного управління. 11 вересня Каркі зустрілася з президентом та головою армії, а вже 13 вересня склала присягу, ставши першою жінкою-прем’єр-міністром в історії Непалу.

Таким чином, цифрове голосування в Discord не лише вплинуло на суспільні настрої, а фактично визначило політичний курс країни, демонструючи, що інструменти, створені для неформальної комунікації, здатні трансформуватися в механізми політичної легітимації.

Коли модератори стають оповідачами

Ключову роль у цій історичній події несподівано відіграв Шасвот Ламічхане, нещодавній випускник середньої школи та один із модераторів головного сервера. Фактично він опинився в епіцентрі процесів, що визначали політичне майбутнє країни. Для молодої людини, яка ще вчора належала до покоління геймерів та студентських активістів, нова роль стала викликом безпрецедентного масштабу.

Модерація спільноти, яка за кілька днів виросла до сотень тисяч учасників, виявилася складним завданням, що нагадувало управління цифровою державою в мініатюрі. Відкритий доступ на сервер робив його вразливим до втручання тролів, іноземних користувачів і провокаторів. Модераторам доводилося оперативно придушувати заклики до насильства, відсікати дезінформацію та боротися з хаосом у багатоголосих дискусіях, які часто перетворювалися на некеровану "какофонію".

Ситуація висунула перед організаторами дилему: зберігати простір максимально відкритим, що загрожувало втратити контроль над процесом, чи піти шляхом швидкої централізації, призначивши представника для переговорів із військовим керівництвом. Це рішення мало стратегічне значення, адже воно ставило під питання фундаментальний принцип руху — горизонтальність і рівність учасників.

Таким чином, досвід Ламічхане та його колег-модераторів виявив ще одну ключову рису цифрової революції: навіть у віртуальних демократичних просторах виникає потреба в ієрархії та делегуванні повноважень, без яких складно підтримувати ефективність і результативність колективних дій.

Технологічні виклики цифрової демократії

Історія Непалу на перший погляд відкриває захопливі перспективи для майбутнього політичної участі, але водночас нагадує про обмеження технологій у демократичних процесах. Discord, який продемонстрував безпрецедентну мобілізаційну силу, виявився вразливим до ключової проблеми — відсутності перевірки особи. Голосування було відкритим для будь-кого, незалежно від громадянства чи навіть реальної причетності до Непалу. Це ставить під сумнів питання легітимності цифрових рішень, коли кордони віртуальної демократії не збігаються з межами держави.

Тим часом політична система поступово почала відновлювати звичний порядок. У п’ятницю президент оголосив про розпуск парламенту та призначив дострокові вибори на 5 березня наступного року. Сушила Каркі офіційно обійняла посаду прем’єр-міністра, ставши символом перехідного етапу, і країна поволі почала повертатися до відносної стабільності.

Discord, який кілька днів виконував функції тимчасового парламенту, втратив цю роль, але залишив по собі важливий прецедент. Молоде покоління продемонструвало готовність застосовувати звичні цифрові інструменти для зміни політичної реальності. “Парламент Непалу тепер — це Discord”, — сказав один із активістів. І протягом кількох днів ця метафора перестала бути перебільшенням, ставши буквальним описом політичного життя країни.