Влада знову наступає на свободу слова - "слуги" хочуть заборонити вам говорити правду про топ-корупціонерів! Народовладдя вимагає від Верховної Ради не голосувати за злочинний та антиконституційний законопроект №14057!

Кілька днів тому Голова Верховної Ради Стефанчук, а також його заступники Корнієнко та Кондратюк зареєстрували законопроект № 14057  «Про внесення змін до Цивільного кодексу України у зв’язку із оновленням (рекодифікацією) положень книги другої». Попри таку на перший погляд «невинну» назву цей законопроект – справжній наступ на свободу слова. А якщо його таки приймуть – це стане неабияким подарунком для всіх топ-корупціонерів та сприятиме посиленню розгулу корупції в Україні.

Законопроектом № 14057 передбачено доповнити Цивільний кодекс України цілою низкою норм, які напряму пов’язані з обмеженням конституційних прав і свобод громадян щодо свободи думки і слова. Влада хоче заборонити людям говорити все, що вони думають про різноманітних злодіїв!

Наголошуємо на тому, що статтею 34 Конституції України передбачено наступне:

Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір. 

Натомість законопроектом Стефанчука шляхом внесення змін до статті 277 Цивільного кодексу України (з новою назвою "Право на спростування") влада хоче передбачити, що «недостовірною вважається інформація, яка порушує презумпцію невинуватості, доки вину особи не доведено у визначеному законом порядку і не встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.». Більше того, законопроектом шляхом внесення змін до цієї ж статті пропонується встановити, що «інформація вважається поширеною, якщо вона повідомлена третій особі у спосіб, у який вона сприйняла її зміст». 

Отже, якщо громадянин назве якогось олігархічного покидька злодієм до рішення "найгуманнішого в світі українського суду" то цей злодій зможе на цій підставі затягати людину по судах з вимогою спростувати ці слова й ще може відсудити "моральну шкоду". 

При цьому це не єдині злочинні нововведення в цьому законопроекті, а лише найбільш кричущі. Там є ще багато чого, наприклад: встановлюється широке і неточне повноваження суду "вжити інших заходів, для поновлення порушеного особистого права", що суперечить принципу правової визначеності і може включати надто широкі дії; прямо прописується, що навіть за оціночні судження можна понести відповідальність, якщо вони "висловлені у формі, що принижує гідність, честь, репутацію"; встановлюється можливість вимагати у поширювача інформації будь-які заходи, крім спростування та компенсації шкоди; вводиться поняття "право на забуття", яке дозволяє вимагати видалення будь-якої поширеної інформації про особу використовуючи дуже розмиту термінологію щодо відповідної інформації («неактульна», «неповна», «втратила суспільний інтерес»).

Що все це насправді означає? А насправді те, що у разі, якщо цей законопроект буде прийнятий в цілому як закон та підписаний Зеленським, то будь-якого журналіста, громадського активіста чи просто активного громадянина можуть притягнути до відповідальності за те, що він, наприклад, напише на своїй сторінці у соцмережах про те, що такий то посадовець вчинив корупційний злочин. Буде набагато легше змушувати спростовувати оприлюднену інформацію журналістів-розслідувачів, які висвітлюють корупцію. А ще різного роду корумповані покидьки отримають більше можливостей для того, щоб відсуджувати у тих небайдужих громадян, які викривають їх злочинні оборудки, величезні суми компенсації за нібито нанесену «моральну шкоду»! Більше того, створюється можливість карати людей за сказане буквально "на кухні"! 

Отже, явні покидьки, зокрема, – зрадники і топ-корупціонери, у разі прийняття цього законопроекту та набрання ним чинності матимуть можливість притягати до відповідальності всіх, хто пише чи говорить про це. Відтак цей законопроект – це ніщо інше, як чергова спроба закрити рота незалежним журналістам та всьому громадянському суспільству!

Дуже показово, що ініціаторами законопроекту виступило все керівництво українського Парламенту: Голова і обидва його заступники. Причому один із заступників – це Олена Кондратюк, обрана за списками нібито «опозиційної» партії «Батьківщина».

Коли в активної частини українського суспільства вибухнуло обурення через цей антиконституційний законопроект, Стефанчук виступив із заявою, в якій всіляко його розхвалював, розповідаючи, який він нібито «прогресивний і євроінтеграційний». А ще він набрався нахабства заявити: «Головна мета законопроекту – створити сучасну систему захисту прав людини й громадянина, утвердження і забезпечення яких є головним обов’язком держави». Все це – просто цинічна брехня. Адже насправді законопроект обмежує права і свободи людини, насамперед право на свободу висловлювань, відтак явно неконституційний. І про це очевидно не може не знати його ініціатор Стефанчук – доктор юридичних наук, академік Національної академії правових наук України.

А якщо Стефанчук про все це добре знає, то чому ж він проштовхує такий законопроект?! Відповідь на це питання очевидна – щоб захистити себе, решту так званих "народних" депутатів та інших топ-корупціонерів у вищих ешелонах влади та наближених до влади олігархів: Ахметов, Пінчук, Єрмак, Татаров, Шурма, Чернишов, Міндіч… Перелік можна продовжувати ще довго.

Наша партія людей праці Народовладдя виступає категорично проти ухвалення цього злочинного й антиконституційного законопроекту та публічно звертається до Верховної Ради України з вимогою не виносити його на сесію, а у разі винесення – відхилити його. 

Також ми закликаємо всіх людей доброї волі максимально поширювати цю інформацію та звертатися до своїх депутатів-мажоритарників з вимогою не підтримувати цей злочинний законопроект. Лише суттєвий розголос та максимально активна позиція громади дасть хоча б шанс зупинити масові утиски справжніх журналістів та громадських активістів, і загалом масові порушення конституційних прав і свобод громадян, які почнуться у разі прийняття законопроекту № 14057 та набрання чинності відповідним законом.