Яких Телеграм-каналів більше: провладних чи критичних? Досліди сам.

Усі соціологічні дослідження останніх років показують одну й ту саму тенденцію: основним джерелом отримання новин та загалом інформації для українців є Телеграм.
Російський Телеграм.
Який створений росіянами, обслуговується росіянами, фінансується росіянами (у тому числі кремлем), частково підконтрольний спецслужбам ереф і таке інше.
І одночасно є найпопулярнішою серед українців соцмережею.
Не можу збагнути як таке можливо, але це є факт, тому ігнорувати його було б якось по-федорівськи.
Але сьогодні не про Телеграм. Про його численні ризики я писав вже разів сто.
Сьогодні хочу поділитися результатами спонтанного дослідження, яке підсвітило темний та неочікуваний бік популярності Телеграму у сучасній  Україні.

У 2017 році, на третій рік війни проти кривавої федерації, популярність російських соцмереж “однокласнікі” та “вконтакті” було фактично знищено шляхом потрапляння їх у санкційні списки РНБО України.
Внаслідок чого у 2025 вони навіть не згадуються у дослідження та соціології.

Але на одинадцятий рік тієї ж війни російська соцмережа Телеграм не відчуває жодного дискомфорту у ворожій (начебто) для себе країні – Україні.
Причину такої дивної ситуації неофіційні джерела вбачають у прагматизмі ІТ-команди Зеленського (зокрема одного з його “менеджерів” М. Федорова): на їхню думку, Telegram є важливим для них інструментом для
а) утримання при владі зараз та
б)утримання при владі на наступних виборах.

Але тут ось яка штука вилазить: ТГ-каналів, які критикують Зеленського може бути насправді більше, ніж тих, які лояльні до нього (див. скрін).
Звісно, це не точно. Це я просто спитав ChatGPT і він мені намагався хоча б приблизно оцінити загально-можливе співвідношення.
І до речі, це може зробити кожен, хто читає ці рядки.

Просто поставте будь-якій мовній моделі питання на кшталт мого: “скільки існує Телеграм-каналів, які критикують президента Зеленського? І скільки існує Телеграм-каналів, які підтримують президента Зеленського?”

Звісно, результати можуть і будуть відрізнятися  у різних мовних моделях, у залежності від поставленого питання. І відповіді можуть займати немало часу.
Мій запит на повний аналіз 100+ каналів досі не завершено – вже більше доби.

Не забуваймо також про недосконалість “штучного інтелекту”.
Та й повноцінний “політичний сезон” ще не почався, з його активним “шатанням” соцмереж.

Але схоже, що ніхто в ОПі про подібне поки навіть не замислювався.
А виходить так, що “гру у ТГ-канали” можна грати не тільки одному.
Що мільйони доларів, залиті у “позитивних блогерів” й ТГ-канали можуть зовсім не принести бажаного ефекту.

Суть-то у тому, що зеко-манда зовсім не контролює Телеграм, його сервери, алгоритми та інфраструктуру - а лише паразитує на нецензурованості його контенту та відсутності боротьби з фейками та ботофермами.
Так само, як мініцифра паразитує на відсутності в Україні захисту персональних даних – і клепає один свавільний додаток за іншим. Але про це я теж вже багато разів розказував (і продовжу розказувати).

Так от, ці самі ж особливості Телеграму – майже повна відсутність обмежень на контент та слабкість правил безпеки - можуть використовувати й інші люди.
Наприклад, мільйони небайдужих громадян.
Кому не подобається в манері державного управління тупість, невігластво, відверте кумівство, кортежі, свавілля, авторитаризм, корумпованість, неймовірна жага до влади і ще багато чого.

Виявляється, оті невдоволені можуть створювати ТГ-канали з критикою зе-влади та підписуватися на них.
Тисячі каналів.
Без “чорного кешу” від Офісу. Безоплатно. Добровільно. Суто за переконаннями.
І таких каналів може бути навіть більше, ніж штучно створених Офісом.

Тому що невловиме та слабо обраховане поняття “(не)легітимність” пурхає у повітрі: неосяжно, розпливчасто, неконтрольовано.
Тому що ніякий режим не здатен приховати правди, яка неодмінно вилазить.
Спроби “закрити” інформаційний простір, спотворити його, наповнити дезою та “позитивними новинами”, вичистити з нього невигідну інформацію – приречені на стратегічний провал у наш час. Це було значно простіше зробити у часи друкованих ЗМІ – але і тоді правда все одно зрештою випливала.
Зараз же створення штучної, вигідної для себе інформаційної реальності -  практично mission impossible.
Це як затулитися руками від дощу: можеш закрити долоньками собі маківку і переконати себе, що це допомагає - але зрештою все одно наскрізь промокнеш.

І навіть поверхневе непрофесійне дослідження площини “телеграм-каналів” одразу це демонструє.
Але ж можна за подібні дослідження взятися ґрунтовніше, глибше, ширше.
Бажаю удачі тим, хто цим захоче у це зануритися.