"Аргументи" на відпустку

Мав трохи часу позайматися проблемою забивання хуя на закони України й права солдат деякими пихатими щурами-командирами .

(Кричать: "Статут! Ого я – за законом начальник, маю право… а на закон і ваше право мені насрати!" ).

Серед позастатутних "законів" армійських щурів (саме щурів, бо слово "довбойоби" тут не підходить — словом "довбойоб" можна описати лише коріння протиправної поведінки командира, а результат — це вже щуряче вибіркове застосування закону, тобто крисятництво ) є два особливо бидлячі кліше:

1. "Хочу — дам відпустку, хочу — не дам. На відпустку ще треба заробити"

2. "Додаткових днів на дорогу можна дати максимум два"

Обидва ці "аргументи" — чистий бред і хамство.

Командир може насрати солдату, призначивши відпустку у завідомо незручний час.

Але він зобов’язаний слідкувати, щоб усі військовослужбовці відгуляли відпустки. Єдина законна підстава для відмови — коли відсутні понад 30% фактичної чисельності підрозділу (а не "штатної").

За законом до відпустки додаються дні на дорогу: не більше 2 діб в один кінець, тобто максимум 4 доби загалом (туди й назад).

Проте деякі командири-щури цього навіть не знають і відмовляють у наданні 3–4 днів. "Ніпаложено! Дві доби написано!" — кажуть вони. Але це маніпуляція.

Важливо: йдеться лише про дні відпустки, що оплачуються, а не про витрати на проїзд.

Переглянувши огляди в Інтернеті, з подивом побачив, як з легкої руки "Укрправди (Життя)" поширився фейк про "законні причини" відмови у відпустці.

На практиці, коли щур (довбойоб) відмовляє у відпустці, він вигадує різноманітні НЕЗАКОННІ причини.

Публікація з версіями незаконних відмов, викладена офіцеркою Nemesis на "Укрправді", призвела до того, що інші ЗМІ рознесли це так, наче це закон.

Але, як уже зазначено, єдина законна підстава відмови — перевищення порогу 30% відсутності фактичного складу (лікування, відпустки, відрядження, СЗЧ). Вакантні посади до цього рахунку не входять.