НА ТЛІ ПОСТІЙНИХ УДАРІВ ПО ЧЕРНІГОВУ: ЧОМУ ЗВОЛІКАННЯ ВЛАДИ В УМОВАХ ВІЙНИ Є НЕПРИПУСТИМИМ? 

Чернігів переживає важкі часи. Ворог не припиняє завдавати цілеспрямованих ударів по об’єктах критичної інфраструктури. Такі обстріли — чергова спроба залишити місто без тепла і світла напередодні зими. І це відбувається на тлі неприпустимого браку рішучих дій з боку місцевої влади.

Нині децентралізація, зокрема, в енергетиці — це вимога часу, а не прохання. В ефірі “Суспільного” мовника вкотре підняв питання, яке вже давно мало стати пріоритетним: професійність та оперативність дій військової адміністрації та міської ради. Адже ці органи створені насамперед для швидкого та ефективного реагування на проблеми місцевого населення. Проте, коли йдеться про системну підготовку до зими, ми бачимо повний ступор.

Моє звернення до Чернігівської міської ради та військової адміністрації щодо розробки програми теплової та енергетичної децентралізації досі не взято в роботу — що є неприпустимим у нинішніх умовах. Складається враження, що ми чекаємо на черговий «приліт», замість того, щоб діяти на випередження. Натомість отримуємо непрофесійність, яку вже сьогодні відчуває на собі кожен житель Чернігова.

Не перестаю ставити запитання — чому в багатьох містах України, що також потерпають від обстрілів, вже давно дозволене та активно впроваджується індивідуальне опалення, а в Чернігові воно досі під забороною?

Програма підготовки до осінньо-зимового періоду мала бути запущена ще навесні. Було достатньо часу, щоб вивчити досвід інших міст, залучити фахівців і, головне, децентралізувати системи життєзабезпечення. А коли вся критична інфраструктура зав’язана на кількох великих об’єктах, ми стаємо ідеальною мішенню для ворога. 

Водночас, віддаємо належне енергетикам. Вони щодня працюють за межею своїх можливостей. Справжні герої, які цілодобово усувають наслідки ворожих атак, ризикуючи власним життям. І Чернігів живе завдяки цим людям. Але чи справедливо покладати такий тягар лише на їхні плечі? Без системних рішень з боку влади ресурси цих людей рано чи пізно вичерпаються.

Сьогодні є реальні приклади міст, в яких запроваджено автономне опалення, є реальні партнери, які готові надавати і фінансову, і технічну підтримку. Як керівник волонтерської організації «Добробат», я маю прямий досвід швидкого реагування, залучення ресурсів та координації великих проєктів. Я готовий негайно включитися в роботу, ділитися досвідом, залучати необхідні ресурси та координувати міжнародну допомогу, щоб у Чернігові нарешті з’явилася ефективна програма енергетичної стійкості.

Чернігів — моє рідне місто. Я завжди був і залишаюся з людьми і за людей. Ми вистояли під час повномасштабного наступу, витримали окупацію і вистоїмо зараз. Але для цього потрібна влада, яка справді працює. І почати діяти рішуче — треба просто зараз.