Санкції Трампа – не про швидке закінчення війни
Санкції проти Лукойла та Роснєфті важливі, але не призведуть до негайних переговорів
Якщо дуже коротко, то до всіх попередніх санкцій Росія пристосовувалася протягом 3-4 місяців. Ці не стануть виключенням.
Головна відмінність - збільшення видобутку нафти країнами Перської затоки та часткова зміна позиції Індії можуть зробити ці санкції набагато складнішими для РФ.
Але тут є одне "але". Індія, схоже, виставила вимогу: ми готові обходити санкції, якщо ви погодитеся локалізувати виробництво С-400 (можливо навіть С-500) на території Індії. Досі Росія була категорично проти цього. Власне, від відповіді на це питання (бажано швидкої) залежатиме позиція Індії. Правда, тут включиться і Вашингтон з тиском на Індію. Бо маркером свій-чужий в новому світі є три речі: в кого ти купуєш зброю, АІ та ІТ рішення.
Також, варто звернути увагу, що можливості викуповувати надлишки російської нафти (якщо Індія зменшуватиме закупівлі) не безлімітні. А тому з великою долею імовірності Росія може зіткнутися в перспективі 2-4 місяців з серйозним обвалом нафтових надходжень (мінімум 10-15%). Але знову-таки, для цього мають співпасти всі фактори.
Але навіть за таких обставин це не означає, що прорахувавши це все Путін сідає завтра за стіл переговорів вже завтра. Поки ці санкції - відкладена в часі проблема. І саме так до неї ставиться Путін. Крім всього іншого він знає: в певний момент Захід скаже: ми не можемо допустити повного приниження РФ.
А тому, що тоді його армія розповзеться "по швах" і її вже ніякими "батогами і пряниками" не зошиєш. Адже мобики вимагатимуть "дємбєль", а найманці з короткостроковими контрактами після спливу строків роз'їдуться хто-куди. І тоді зібрати все це до купи та відновити ударний наступальний потенціал російським загарбникам буде дуже важко, якщо і не неможливо. Бо далі воювати стане вже ніким.
На те і розрахунок Заходу, який прагне заморозити війну в Україні - на швидку деградацію воєнної потуги пітьми.
Тож, на це потрібно зважити кожному українцю, який зараз у лавах Сил оборони України воює із російськими загарбниками чи працює в тилу, щодо бачення власного життя і своєї сім'ї в найближчі роки.
У розвиток цієї теми з мережі -
@ (мова оригіналу):
"Не могу не согласиться с мнением, что путин просто уже не может остановить войну. То что называется российской армией уничтожено еще в 2022-м, все что сейчас - это сброд и уголовники. И путин уже не может им просто сказать стоп, они это "что же ты, фраер, сдал назад" не поймут."
Для припинення бойових дій ху**лу потрібна гучна перемога щоб виправдати те що за 3,5 роки ціною величезних втрат вдалося захопити лише кілька десятків сіл та містечок. Такою перемогою могло бути захоплення останнього шматка Донецької області і бонусом забезпечення Донецька водою.
До чого готуватися кожному українцю може побачити по м.Шостка, де люди вже майже місяць виживають без світла, тепла, води, а коли вдарять морози буде справжня гуманітарна катастрофа.
Така наївність - це подарунок для ворога.
Насправді, все в точності до навпаки: припинення вогню відбудеться після воєнної поразки російських військ на будь-якому напрямку із просуванням ЗСУ вперед на 20-50 км та загрозою оточення рашистського угруповання й подальшого просування.
"Припинення вогню відбудеться після воєнної поразки російських військ на будь-якому напрямку із просуванням ЗСУ вперед на 20-50 км та загрозою оточення рашистського угруповання й подальшого просування." Це ж вже було: кававЯлті, потужний контрнаступ, Курська операція. Сьгодні Берлінська написала, що фронт тріщить по швах , піхоти не вистачає, орки хоч повільно, з великими втратами, але рухаються вперед, а телемарафонні фантазери мріють про чергові "потужні" контрнаступи.
Якщо би українці слухали у собі поразкофіла, то війна давно би припинилась... з рашистською ордою на західному кордоні України.
Ще недолугіша мантра про фортецю Донбас, яка захищає всю країну. Та відкрийте карту діпстейт і подивіться: кацапи вже обійшли цю фотецю і просуваються в Дніпропетровській, Запорізькій , Харківській областях, мають плацдарм в Сумській. Адекватні військові експерти вже давно попереджають, що орки замість лобового штурму неокупованого шматка Донецької області можуть спробувати оточити його по території сусідніх областей.
Мобілізація, виробництво делекобійної зброї провалені, орки систематично добивають рештки енергетики і економіки, партнери скорочують допомогу, але потужно- незламні поцріоти продовжують вірити в перемогу.
Адже Тромб ясно дав зрозуміти, що він так чи інакше, але доб'ється припинення війни до кінця своєї каденції. Бо його кредо "кривої качки" стане: "Після нас - хоч потоп."