10155 відвідувачів онлайн
1 226 0
Редакція Цензор.НЕТ може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі "Блоги" несуть автори текстів.

Укренерго знову грає за старими правилами

«Укренерго» знову пропонує просте рішення складних проблем - підняти тариф на електроенергію.

Не оптимізувати витрати, не боротися з втратами в мережах, не шукати інноваційні рішення. А просто перекласти все на плечі бізнесу.

За проєктом тарифу на 2026 рік компанія пропонує підвищення на 24% - із 686,23 до 848,52 грн/МВт·год.

У пояснювальній записці зазначено, що це нібито необхідно через «зменшення обсягів передачі та відпуску електричної енергії».

І ось тут - головна абсурдність. Підприємства скорочують споживання через економічну кризу, війну, втрату ринків, руйнування інфраструктури.

Тобто через об’єктивні обставини.

А «Укренерго» реагує на це не підтримкою, а покаранням: якщо ви купуєте менше - платіть більше.

За розрахунками «Українських новин», додаткове навантаження на бізнес складе понад 12,6 млрд грн.

Це колосальні гроші, які підприємства могли б спрямувати на модернізацію, зарплати, енергоефективність або хоча б елементарне відновлення після обстрілів.

Замість цього, вони змушені закладати у свої бюджети нову «енергоінфляцію», яка автоматично збільшить собівартість українського виробництва і зменшить його конкурентоздатність.

Іронія ще й у тому, що НЕК - природна монополія. Вона не має конкурентів, не ризикує втратити клієнтів і не має стимулу бути ефективною.

Тому замість стратегічних рішень ми отримуємо просту формулу виживання: «Ми недоотримали прибуток - тож компенсуємо його за ваш рахунок».

Але ж насправді держава мала би ставити інше питання: чому компанія не шукає нові підходи до управління, скорочення втрат і фінансової стабільності, замість того щоб збільшувати тариф кожного року?

Бо кожне таке підвищення - це не  цифра у платіжці. Це сигнал бізнесу: інвестувати в Україну небезпечно, планувати розвиток - марно, стабільності - немає.

 Удар отримає важка промисловість - металурги, машинобудівники, хіміки. Саме ті, хто й так працює на межі рентабельності, забезпечуючи валютні надходження і робочі місця.

І коли ми говоримо про післявоєнне відновлення, енергетика має бути опорою, а не тягарем.

Бо сьогоднішня політика «підвищення тарифів замість реформ» - це шлях у глухий кут.

Коментувати
Сортувати: