Що Україна може запропонувати Китаю?

Ще якихось 5-6 місяців - і, можливо, Китай допоможе США закінчити війну в Україні. Чудовий сюжет для серіалу: "Світова геополітика: сезон 9". Чи вже 10, я втомився рахувати, скільки воєн закінчив Трамп.

Ну що, "великий корабель" уже на горизонті? Капітан Сі вийшов на палубу, Трамп кидає йому канат, а Путін знизу просить не забути про нього.

Тут аж кортить дати дослівну цитату Сі Цзіньпіня, морського капітана від геополітики перед зустріччю з Трампом: "В умовах вітрів, хвиль і викликів ми маємо дотримуватись правильного курсу, орієнтуватися у складному середовищі й забезпечити стабільне просування вперед великого корабля китайсько-американських відносин".

Отже, наступна зупинка - квітень. А це значить: час перестати стояти на березі з біноклем і підсісти у човен до Пекіна. Бо, здається, всередині вже давно сидить Росія, причому не в економ-класі. Треба терміново посилити нашу дипломатичну команду і намагатися потрапляти хоча б на аудієнції до 2-3 секретарів ЦК. Нам конче необхідно говорити з китайцями про підготовку до зустрічі з Трампом у квітні наступного року.

Судячи з усього, Білий дім хоче перекласти на Сі вирішення "путінського питання". Та проблема в тому, що Сі з Путіним підписали стратегічний шлюб на 30 років - без права дострокового розірвання. Але є нюанси:

- Сі не хоче залишитися єдиним "поганим хлопцем" у фільмі, коли Росію виведуть з обігу. Бо тоді всі зусилля США, ЄС і G7 будуть спрямовані лише на стримування Китаю.

- Китаю вигідно мати Росію як діючу "бензоколонку", а не як розвалений заправочний пункт. Йому вигідна ослаблена Росія з дешевими енергоресурсами, але не обвал режиму, бо тоді - нові ризики і нестабільність на кордоні.

- Якщо Сі "зіллє" Путіна, інші партнери подумають: "А чи можна довіряти Китаю взагалі?". І це стане сигналом і для інших: "Китай - нестабільний і не гарантує довгострокових домовленостей".

І от тут ми, Україна, повинні зайти на місток переговорів. Нам потрібно сформулювати для Китаю нову пропозицію, яка компенсує ці ризики і одночасно дозволяє йому зберегти обличчя.

Що ми можемо запропонувати Китаю, щоб це виглядало красиво й вигідно?

• Гарантії непоширення війни: Україна може виступити гарантованим буфером стабільності на євразійському просторі - за підтримки Китаю.
• Участь у повоєнній відбудові: Китай отримає доступ до ключових інфраструктурних проектів в Україні.
• Продовольча безпека: Україна може залишатись ключовим партнером Китаю в аграрному секторі.
• Транспортний хаб: Китай отримує вигідну логістичну точку для експорту до Європи через Україну.
• Публічна дипломатія: Китай змінює статус "спонсора деспота" на статус "миротворця".

Ходи на глобальній шахівниці знову мають безліч варіантів. Нам не можна бути тільки статистами. Бо якщо хтось і виводить великий корабель з бурі, то бажано, щоб ми хоча б стояли поруч на капітанському містку, а не махали з берега.